A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Карапчівська сільська рада
Чернівецького району Чернівеьцької області

На Буковині податкові збори перевищили три мільярди гривень

Дата: 06.07.2021 14:54
Кількість переглядів: 25

На Буковині  податкові збори перевищили три мільярди гривень

 Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак. Індикативний показник надходжень за січень – червень перевиконано на 108,5 відсотків, або додатково забезпечено 243,9 млн грн, загалом надходження склали 3109,6 млн грн.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги надходжень за основними джерелами, які контролюють у податковому відомстві зросли майже на 576,0 млн грн.

За словами Віталія Шпака цьому сприяла постійна і наполеглива робота над підвищенням рівня податкової культури та сервісного обслуговування платників податків.

При цьому, до державного бюджету впродовж січня - червня  надійшло 1 млрд 226,8 млн грн, що на 200,6 млн грн більше ніж за відповідний період 2020 року. За даними аналізу основними джерелами поповнення державної казни у першому півріччі  2021 року були: податок на додану вартість, якого сплачено 485,7 млн  грн, податок на доходи фізичних осіб – 440,2 млн грн, військовий збір – понад 141,4 млн грн.

Дохідну частину місцевих бюджетів з початку року  поповнено на 1 млрд 882,8 млн грн. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 124,9 відсотків, або 375,4 млн грн.

Лідерство у надходженнях до місцевих бюджетів тримає податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено 1млрд 289,6 млн  грн. До минулого року (+271,1 млн грн).

Також впродовж першого півріччя 2021 року зберігається позитивна динаміка надходжень і щодо інших податків до місцевих бюджетів. Надходження плати за землю – 183,3 млн грн, (+36,6 млн грн), єдиного податку - майже 271 млн грн, (+48,6 млн грн), акцизного податку 55,2 млн грн, (+5,2 млн грн).

 

Запитання від платника: В якому розмірі сплачується ЄСВ, якщо працівник працює неповний робочий день?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області розяснюють, у разi якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Трудовим договором за згодою працівника і роботодавця може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках згідно з ст. 56 Кодексу законів про працю України провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Щодо єдиного соціального внеску, то роботодавець розраховує його суму як добуток розміру мінімальної заробітної плати за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та мінімальної ставки єдиного соціального внеску.

В податковій службі нагадують що у 2021 році мінімальна заробітна плата становить 6000 грн, а мінімальна ставка ЄСВ – 1320 гривень. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

 

Норми ПКУ дають визначення сільськогосподарської продукції

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області зазначають, що  відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Враховуючи викладене, до сільськогосподарської продукції відносяться наступні товари: живі тварини; продукти тваринного походження, зазначені у групах 01 – 05 УКТ ЗЕД; продукти рослинного походження, зазначені у групах 06 – 14 УКТ ЗЕД; жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, зазначені у групі 15 УКТ ЗЕД; готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники, зазначені у групах 16 – 24 УКТ ЗЕД.

 

РРО: які документи повинні зберігатись на місці проведення розрахунків

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють,  що відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років (абзац дев’ятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547).


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь