Фото без опису

УКРАЇНА

Карапчівська сільська рада

Чернівецького району

Чернівецької області

60421Чернівецька  область, Глибоцький  район, с.Йорданешти

вул.. Головна 62 Б тел.(234)4-56-37т./ф. 4-55-50 iordanesti_rada@ukr.net

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

VІІІ сесія VІІІ скликання

РІШЕННЯ

              25  червня 2021 року                                                                       № 142

 

«Про затвердження Статуту

Карапчівської   сільської

територіальної громади»

 

    Керуючись ст. 19, ст. 26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» ,з метою створення сприятливих умов для повної реалізації членами громади прав на участь у здійсненні місцевого самоврядування та подальшому вирішенні питань місцевого значення, виражаючи волю громади, дбаючи про забезпечення демократичних засад місцевого самоврядування та враховуючи рекомендації постійних комісій, сільська рада

ВИРІШИЛА:

  1. Затвердити Статут Карапчівської сільської територіальної громади.    

                                                           (додається).

  1. Уповноважити сільського голову Г.Ф.Лютик здійснити реєстрацію  Статуту Карапчівської сільської територіальної громади у відповідності до вимог законодавства.

3.Секретарю сільської ради Савюк М.М. оприлюднити Статут Карапчівської сільської  територіальної громади на сайті територіальної громади.

4.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та планування соціально-економічного розвитку, регламенту, депутатської етики, законності, згуртованості, інвестицій та міжнародного співробітництва  (Кащук О.І.).

 

 

 

 

          Карапчівський сільський голова                                             Георгій Лютик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                         Додаток                                                                                                                               

                                                                                  до рішення  VІІІ сесії VІІІ скликання

                                                                                            Карапчівської сільської ради

                                                                                                                №  142  

                                                                                                  від  25 червня 2021 року                                                                                                                      

 

 

Статут

Карапчівської сільської територіальної громади

 

Зміст

 

Преамбула

Розділ І. Загальні положення.

Глава 1.1. Загальна характеристика Карапчівської сільської територіальної громади.

Глава 1.2. Межі території  громади та її  географічне положення.

Глава 1.3. Правова основа Статуту.

Глава 1.4. Взаємовідносини  громади,  її  органів  та  посадових     осіб  з  органами державної влади, установами, підприємствами та організаціями.

Глава 1.5. Планування розвитку громади.

Розділ ІІ. Система місцевого самоврядування.

Глава 2.1. Загальні   засади організації   та  функціонування  системи   місцевого самоврядування  територіальної громади.

Глава 2.2. Територіальна   громада      –  первинний     суб’єкт    права на   місцеве самоврядування.

Глава 2.3. Права та обов’язки членів  територіальної громади.

Глава 2.4. Форми  участі  членів  територіальної  громади  у   здійсненні  місцевого самоврядування: загальні засади.

Глава 2.5. Місцеві вибори.

Глава 2.6. Місцевий референдум.

Глава 2.7. Загальні збори (конференції) членів територіальної громади.

Глава 2.8. Громадські слухання.

Глава 2.9. Місцеві ініціативи.

Глава 2.10. Органи самоорганізації  населення.

Глава 2.11. Індивідуальні та колективні петиції.

Глава 2.12. Консультативно-дорадчі органи (громадські ради).

Глава 2.13. Участь  у  роботі  інститутів   громадянського суспільства   (громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, інших неприбуткових організацій, тощо).

Глава 2.14. Карапчівська  сільська    територіальна  громадська  рада    та її  виконавчі органи.

Глава 2.15. Голова Карапчівської   сільської  територіальної громади.

Глава 2.16. Сільський староста.

Розділ ІІІ. Матеріальна та фінансова основа територіальної громади.

Глава 3.1. Матеріальна  основа  Карапчівської    сільської територіальної громади.

Глава 3.2. Фінансова основа Карапчівської сільської  територіальної громади

Розділ ІV. Відповідальність органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб. Контроль Карапчівської сільської територіальної громади за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Глава 4.2. Форми контролю Карапчівської сільської  територіальної громади за діяльністю органів.

місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб.

Розділ V. Прикінцеві положення.

Преамбула.

Карапчівська сільська рада як повноважний представник Карапчівської сільської територіальної громади констатуючі  що людина, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Карапчівської сільської територіальної громади, враховуючи історичні,національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування в Карапчівській сільській територіальній громаді

 

Розділ І. Загальні положення

 

Глава 1.1.Загальна характеристика Карапчівської сільської територіальної громади

Стаття 1.1.1.

1. Карапчівська сільська  територіальна громада (далі – Територіальна громада) утворена шляхом добровільного об’єднання територіальних громад сіл Йорданешти та Карапчів на виконання закону України про добровільне  об’єднання громад, рішення Йорданештської сільської ради №3-42/2019 від 20.02.2019 року «Про добровільне обєднання територіальних громад», керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 травня 2020 року №595-6 «Про затвердження перспективного плану формування триторій громад Чернівецької області», лист Глибоцької районної ради від 30.06.2015 року № 01-12/336 та керуючись частиною третьою  статті 11 Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад»,  керуючись пунктом 26 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 1.1.2.

  1. Рішення № 44-33/2018 Карапчівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області  «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи» від 12.07.2018 року.
  2. Рішення № 80-34/2018 Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області  «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи» від 16.07.2018 року.

Стаття 1.1.3.

1. Адміністративним центром Територіальної громади є село Йорданешти, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування.

2. Жителям всіх населених пунктів громади мають бути забезпечені максимально зручні умови для відвідування адміністративного центру громади.

Стаття 1.1.4.

1. Територіальна громада має єдиний представницький орган - Карапчівську сільську  територіальну громадську раду (далі – Рада).

2. Перші вибори депутатів Ради відбулися 25 жовтня 2020 року.

Стаття 1.1.5.

1. Територіальна громада та її Рада можуть вступати в асоціації, інші добровільні об’єднання територіальних громад, органів місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.6.

1. Пам’ятними датами та святковими днями громади, її окремих населених пунктів (день села, храм тощо) є:

Йорданешти - 21 листопада храм села; 22 листопада – храм церкви Св. Нектарія, Свято трійці -  день села;

Карапчів – 14 листопада храм села, 12 липня – день села;

Стаття 1.1.7.

1. Офіційною символікою громади є її прапор, герб та гімн, положення, опис та порядок використання яких затверджується рішенням Ради.

2. На будівлях, де розміщена Рада, інші органи Територіальної громади вивішується Державний Прапор України та Прапор Громади.

3. Окремі населені пункти громади не можуть мати власної офіційної символіки.

 

 

Стаття 1.1.8.

1. Фізичним особам, які мають видатні заслуги перед Територіальною громадою та внесли вагомий вклад у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням Ради може бути присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Карапчівської  сільської  територіальної громади». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин Карапчівсьуої сільської  територіальної громади», визначаються Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

2. Члени Територіальної громади, працівники підприємств, установ та організацій, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути за рішенням сільського Голови Карапчівської  сільської  територіальної громади відзначені Подякою та Почесною грамотою. Положення про Подяку та Почесну грамоту затверджуються рішенням Ради.

3. Розгляд питання про присвоєння почесного звання громади чи про відзначення Подякою та Почесною грамотою ініціюється виконавчим комітетом Ради, її постійними комісіями, сільським головою, старостою або членами громади у порядку місцевої ініціативи.

4. Особам, яким присвоєно звання «Почесний громадянин Карапчвської сільської територіальної громади» вручається відповідне посвідчення та нагрудний знак, зразки яких затверджуються Радою.

 

Глава 1.2. Межі території громади та її географічне положення

Стаття 1.2.1.

1. Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Чернівецького  району Чернівецької області.

2. Відстань від адміністративного центру громади до районного центру – 40 км.

3. Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру – 40 км.

4. Територія Карапчівської сільської  територіальної громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад сіл що об’єдналися: Йорданешти, Карапчів.

5. Територія громади межує з:

1) З сходу Просіка,

3) північного сходу – село Просікуряни;

4) північного заходу – село Купка;

5) півночі –, смт. Глибока;

6) південного заходу – села Купка, Ропча ;

7) півдня – село Купка;

8) заходу – село Ропча;

9. Межі території громади не можуть бути змінені без згоди членів Територіальної громади.

Стаття 1.2.2.

1. На території громади розташовані населені пункти (далі: населені пункти територіальної громади): села Йорданешти та Карапчів загальна характеристика кожного села:

 

Село Йорданешти:

Село Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області розташоване на обох берегах р. Серет і межує з селами Ропча Сторожнинецького району та Карапчівом  і Купкою Глибоцького району . Загальна площа села – 926,08 га. Національну  основу села  складають румуни . Село задаровує красою, захоплює щирістю жителів та своєю історією.

      Вперше воно згадується в документах 1692 року як « Арданешти ». Інший документ , в яком згадується село Йорданешти – це лист Сандула  Хаждеу 19 січня 1747 року. У ньому повідомляється про розподіл майна С. Хаждеу своїм дітям : Василю , Марії , Роксані та Сафті . Згідно цього документу с . Йорданешти було передано Марії . В іншому документі , що стосується сім ї Хаждеу «Анали Доброджу » перекладено з німецької мови говориться про те, що село Йорданешти розташоване в Сучавському повіті.  Багато часу с. Йорданешти передавалося від одного Хаждеу до іншого, а головне село було передано монастирю в Путні .Склавши родове дерево сім‘ї Хаждеу ,  дійшли висновку ,що це  родичі відомих румунських письменників Олександру Хаждеу та Богдану – Петричейку Хаждеу.3 листопада 1751 року капітан Тоадер Беделіце ,  виконуючи наказ імператора , пройшов до сусіднього села  Карапчева , щоб визначити межі села Йорданешти. А 23 вересня 1757 року Хаждеу отримав документ від Стефана Стирче , Тоадера Калмуцкі і Павла Маруна , в якому написано, що з наказу Його Величності   Діну Кантакузіно , с. Йорданешти Сучавського повіту межує з селами Ропча (80 одгонів) і Карапчів .На території села у 1784 році проживало 66 сімей. Населення  збільшувалось : 1848р. - 1268 чол., у 1925р.- 2184 чол., 1937р. - 2603 чол., у 1997р. - 2240 чол., 2007 - 2295 чол.В документі « Schematismus der griechisch –orintalichen Bucovinaer Dsocese  » за 1848 , було зазначено, що с. Йорданешти має 1268 мешканців , більше ніж  Карапчів 648 мешканців і Просіка 540 мешканців ,але  менше ніж Ропча 1322 мешканців.

      В серпні 1871 роках через село Йорданешти  проїзджав  великий румунський поет  Міхай Емінеску , прямуючи до Путни. З « Щомісячника Буковинської Митрополії » 1937 року дізнаємося про те, що населення села становить 2603 особи (680сімей), та існування шкіл на правому та лівому берегах Серету.

     До 1946 року село називалося  Йорданешти.   З 1946 року, назву села змінили на Підлісне. Серед односельчан існує дві версії щодо утворення цієї назви. Перша :так назвали село , тому що з усіх боків ростуть дивовижні ліси , а друга – в честь прізвища секретаря сільської ради ««Підлісної» , яка дуже добре ладнала з представниками тодішньої влади. В 30-х роках у село виникає чоловічий хор, до якого увійшло 50 чоловіків , на чолі з  Іллеєм  Товстюкой . Хор  займав призові місця в різноманітних конкурсах.У 1931 - бронзова медаль на конкурсі влаштованим товариством «Армонія », у 1932 –срібна нагорода.

         У 1949 роках в село створено два колгоспи. На правому березі Серету « 8 березня » , на лівому « Кіров ». Перший колгосп був створений у господарстві Тоадера Іонец ,а другий Еудокії Шапка . Зауважимо , що селян  примусово змушували писати заяви про  вступ у спілку.

          У 1968 році село електрифіковано. На початку 80-х років збудовано магазин, автопарк, будинок культури, в якому знаходиться  до даного часу сільська рада та бібліотека .

      Постановою  Президії  Верховної  Ради  України  №  133/95-ПВ  від  02  березня  1995  року  селу   «Подлесное»   повернено  історичну  назву «Йорданешти». За останнє десятиріччя Йорданешти молодіє, будується . Зявилося багато приватних магазинів, де прагнуть впроваджувати європейські стандарти обслуговування.

        Йорданештська  сільська  рада  відновлена  13  травня  2001  року   після  закриття  її  радянською  владою  у  кінці  40-х  років  ХХ  століття,  рішення  Чернівецької  обласної  ради  від 14.09.2000  року.  Факт  відновлення  зафіксований   у  « Відомостях  Верховної  Ради  України »   №  45  від  10.11.2000 року.

   На території  села є  медичний  заклад  - лікарська амбулаторія.  Працює  будинок  культури  «ім.. Чіпріяна  Пормубеску» , площа  якого  складає  270  кв.м. Будинок культури  розрахований  на  350 посадочних місць.  Працює танцювальний гурток  «Кодрій»  , який  своїми  виступами  неодноразово  здивував  жителів  нашого  села  та  району, діє  чоловічій  хор  «Фіій  Арбороасей»,  який  також  своїми  виступами  по  телебаченню  неодноразово  здивував слухачів  та  глядачів.

   На території села працює  сільська  бібліотека  «Арбороаса», в  який  читальний  зал  розрахований  на  16 місць.  Книжковий  фонд  складає  9600 екземплярів, працює програма  «Бібліоміст».  Є  також  шкільні  бібліотеки, в загальноосвітніх     школах, де  учні  школи  мають змогу  брати підручники та  програмну літературу ,  сільський  стадіон,  на  якому проводяться  районні футбольні змагання  .

   На території села  діють 2  школи -  Йорданештська  ЗОШ  І-ІІ  ступенів №2   та   Йорданештська  ЗОШ І-ІІІ  ступенів.     Йорданештська ЗОШ І-ІІІ ступенів, що на лівому березі р.Сірет, була заснована в 1882 році в хаті Іллі Костиняна, який потім став головою сільської ради. Першим директором школи був Іванович Георгий. Діти навчалися у двох класних приміщень. Через 12 років школу відвідувало 125 учнів, а в 1913 році – 197 учнів. З 1882 по 1944 рр. директорами школи були: Іванович Георгій, Немеш Євгеній, Зонті Атанасій, Попеску Міхай, Кирдей Іустін, Авраам Штефан, Товстюк Ілля, Преоту Василь, Купаренку Діонізій. Останнім директором міжвоєнного та воєнного періоду був Діонізій Купаренку, який у 1944 році емігрував до Румунії. В 1944 році директором школи було призначено Дору Роземблат. Після війни класи були комбіновані. В 1950 році відкривається п’ятий клас, а в 1952 році закінчує школу перший випуск (7 класів). В 1954 році закінчують школу 42 учня. В 1962 році закінчують школу перші учні, що навчались 8 класів. Коли директором був Сімеон Клар (1959 – 1964), будуються ще 4 навчальні класи. Найбільшу кількість учнів школа мала у 1973 та 1974 рр., коли в неї навчалися відповідно 207 та 206 учнів. В 1974 році вперше директором призначено випускника цієї школи Божеску Івана Олександровича. З 1944 р. по сей день директорами Йорданештської ЗОШ І-ІІІ ст. були: Дора Роземблат – 1944 – 1949р.; Лазар Гуцуляк – 1949 -1959р.; Сімеон Клар 1959 – 1964р.; Михайло Патраш 1964 – 1974р.; Іван Божеску 1974 – 1982р та 1990 – 2000р. Микола Божеску 1982 – 1990р.; Наталя Шапка 2000 – 2012р.. 1 вересня 2012р. директором школи стає Шапка Флоря Аурелович. В 2002 році Йорданештська школа №1 отримує статус Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

  Протягом  2012-2018 років проводилось будівництво сучасного навчально-виховного комплексу. 11 січня 2018 року – відбулось офіційне відкриття сучасного навчально-виховного комплексу – Йорданештської  ЗОШ І-ІІІ ступенів з  усіма  зручностями відповідно  до вимог учбового  процесу.

      У далекому 1897 році в селі Йорданешти на правому березі річці Сірет у домі діда академіка Грігорія Бостана вперше почала функціонувати школа , яка мала статус початкової.

    На початку 1903 р. з допомогою мешканців села була здана в експлуатацію будівля нової школи, в якій були чотири класи.

     Пам’ятним     для  Йорданештської  ЗОШ І-ІІ ступенів № 2  був   1957     рік,  коли школа  стала семирічною, на  даний  час випускники школи здовубіють початкову  освіту – 9 класів.

 Берегинею жителів  села Йорданешти являється Святомихайлівська церква 1898 року побудови. У 1999 році – побудована капличка-пам'ять присвячена політичним репресованим . У  2013 році відкриті та освячені  ще  5  капличок.   Церква повністю зберіглася у первісному вигляді, хоч їй минуло 120 років. І на даний час вона має історико-культурну, духовно-просвітницьку, мистецьку, архітектурну, морально-етичну вартість.   

        Протягом  останніх двох років  на  правому  березі  річки  Сірет  проводиться  будівництво ще однієї берегині  села – православної  церкви  на честь святителя Нектарія.

 

Село Карапчів:

ІІро історію виникнeння села Карапчів говорять не тiльки документи, a й сам народ. 3 його уст відомі різні легенди про назву села:

     1. У минулому, коли жили турки на цій землі, вони будували  ясла для коней, a ясла турецькою мовою перекладаеться  кара. Від цього i пішла назва села.

    2.  Говориться що термін кара з турецької мови означає чорний злодій.  Існує така легенда, що жителі села викрадали у турків коней, i тому їх називали чорними злодіями. Колись землі Карапчева були покриті буковими лісами. Ha них звернули увагу сусідні купці. Вони почали різати та вивозити ці ліси. I вiд слова "а cara ", що з румунської мови перекладається вивозити, виникла назва Карапчів .

         Перші відомості про село Карапчів відносяться ще до XV ст.. Але перші свідчення про село, яке розташоване на річці Сіреті, дав Георгій — житель цього села, який був свідком підпису документа про продаж цієї місцевості у 1563 р. Ці землі належали панам родини Теуту, які були логофетами при багатьох молдавських воєводах у XV – XVIII cт. 3 цього можна зробити висновок, що село існувало у часи Штефана чел Маре (1457-1504). У XVIII ст. землі села Карапчів, якi раніше належали пану Теуту, були куплені родиною Грігорча, a землі , що розташовані на правому березі річки Сірету у 1747 році дарує монастирю містечка Путни(Румунія).Перепис населення 1774 року стверджуе, що в селі було 56 хат, 3 священика, 40 селян, якi сплачували данину.У 1986 році в селі було 650 хат  у яких проживали 1982 людей. 860 з яких були працевлаштованими: 120 людей працювали на спиртзаводі, 190- у колгоспі, 120 були державними службовцями та 140 працювали на Карапчівській залізниці, у військовій частині та у лісі. Сьогодні село Карапчів налічує більше 2000 людей та 669 будинків.

       Кожна місцевість пишаєтьея своїми спорудами. З чим гордиться i Карапчів. Основним духовним елементом нашого села є Храм Святих-лікарів Кузьма і Дем’ян. У самому центрі села знаходиться сільська рада, Карапчівський ліцей ім. Емінеску, дошкільний навчальний заклад, школа інтернат будинок культури, амбулаторія, відділення ощадбанку, пошта, бібліотека. Також у нашому селі широко розвинена сфера послуг.

       Одним із найважливішим органом, який забезпечує інтереси територіальної громади є сільська рада- старостат, бере свій початок з 1944 року. Першою будівлею с/ради був будинок одного провідного селянина Василя Кобеля, якого було депортовано під час війни. Згодом с/раду перемістили у стінах старої середньої школи…

         Перша початкова школа в селі була відкрита згідно постанови австрійської влади (Schuleinrichtungskunde) вiд 28 січня 1883 року. Ha початку школа діяла в найманому домі. У школі працював один учитель, який навчав 50 учнів  с. Карапчева i Просіки. Згодом розпочалось будівництво нової школи. Над 30 жовтня 1889 року закінчилось будівництво школи з однією класною  кімнатою i однією житловою кімнатою для вчителя. У 1904 році було побудовано ще двi класні кімнати за рахунок сільської ради та пана Янку Грігорчі. До часів Першої світової вiйни діяла початкова  школа, де навчалося 140 учнів, a в міжвоєнний період — це уже була семирічна школа, в якій навчалися і діти з дитячого будинку який був відкритий у будинку маєтку пана Грігорчі після Великої Вітчизняної війни. 3 1953 року no 1981 рік - це уже була середня школа, де навчалося 300 -500  учнів i працювало 30 - 40 учителів. У 1985 році була побудована нова сучасна школа. B ній 24  класні приміщення, де мають можливість навчатися 600 учнів. Протягом 130 років існування школу  очолювали директори: Козма  Кобель (1883 - 1892), Іон Харабарович (1893 - 1909), Єуджен Аврам (1909 - 1927), Штєфан Аврам (1927 - 1944), Анатоліє Баско (1955 - 1961), Васілє Товарницький (1961 - 1994), Віорел Дущак (1994-1995). З 1995 року – по сьогоднішній день директор Евгеній Товарницький.  У 1990 році Карапчівській школі було присвоєно iм'я  відомого румунського  письменника Міхая Ємінеску.

        А школа – інтернат має свою історію. Після переїзду пана де Григорчи до Румунії, його маєток став притулком для воєнних, які охороняли залізничні мости. Вони жили  з 1941 – по 1944 роках. Починаючи з 1944 – по 1948 р. був зроблений капітальний ремонт  та маєток став притулком для дітей сиріт. Починаючи з 1962 року бере початок школа інтернат для слабозорих.У 1985 році був побудований ще один корпус.Сьогодні школа-інтернат налічує   82 дітей, позбавлених батьківської опіки, для яких персонал (31 педпрацівник) на чолі з директором Марією Кирилюк стали рідними людьми.  Вихованці — активні учасники різних конкурсів. Насамперед, обласного „Сузір’я надій”, а також заходів, що організовують у інтернаті з нагоди різноманітних свят. Піклуються діти про парк, що на території спецшколи. А зараз  пропонуємо переглянути відеоролик: Наша школа – рідний дім.

        В 1984 році перебудували  дитячий садок, до цього часу він знаходився на території спиртзаводу.  Дитячий садок розташований в мальовничому місці, в зеленій зоні, має впорядковані ігрові майданчики, просторі, світлі приміщення для окремих дитячих груп, має значну територію. В садочку створено умови для повноцінної ігрової та навчальної діяльності малюків та дошкільнят. Дитячий садок розрахований на 4 групи.  Керівник закладу – Перчула Аурелія Драгошівна, знаходиться на посаді завідуючої з  року.Дошкільний заклад здійснює набір дітей до 4 груп. На даний час виховуються 90 дітей.  У садку  є спортзал, їдальня, дитячий майданчик. Уже багато років садочок тісно співпрацює з бібліотекою. Спільними зусиллями готують різноманітні свята, проводять конкурси, ігри.

            У центрі села знаходяться амбулаторія, де лікарі  обслуговують жителів нашого села. Амбулаторія загальної практики сімейної медицини має два корпуси. Один із них працює  з 2005 року після капітального ремонту. У старому корпусі до 1970 року був туберкульозний диспансер, а згодом – амбулаторія. На даний час у старому корпусі 2 стоматологіні кабінети та аптека. Головний лікар Сорін Іванович Фретеучан, який на цій посаді з 2001 року.

             Карапчівський спиртзавод функціонував з 1900 року. Спочатку це був завод по виробництву хлібопекарських дріжджів. Після війни (1946 р.) завод пущено в експлуатацію по випуску хлібопекарських дріжджів і спирту-сирцю. А з 1969 року освоєно виробництво спирту «Екстра». На даний час завод не працює.

 

30 червня 2019 року відбулися  перші  вибори  депутатів та  голови  Карапчівської об’єднаної територіальної громади до складу  якої  входять  дві  рідні по  історії громад сіл Карапчів та  Йорданешти,  які  протягом 50 років входили до  однієї сільської ради.  

Стаття 1.2.3.

1. Територія громади займає площу 4632, 6 тис. кв. км.

2. Населення громади становить біля 4431 тис.чоловік.

3. Гідрографічна сітка села представлена річкою Сірет.

4. Площа лісового фонду становить 105, 962 га. Ліси змішані (букові, березові, хвойні тощо).

5.Площа земель сільськогосподарського призначення складає 1526, 92 га.

6.Площа земель запасу складає 35, 6889 га..

 

 

Стаття 1.2.4.

1. Рішенням Ради за погодженням із жителями населених пунктів громади на її території можуть утворюватися функціональні зони – територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо). Відповідне подання (пропозицію) вносять до Ради Голова громади, виконавчий комітет Ради або члени Територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

2. При утворенні територіальних зон зі спеціальним статусом встановлюються вимоги щодо забудови території, функціонального призначення земель, ведення господарської діяльності та іншого використання земель, відповідно до місцевих Правил забудови та використання територій, затверджених Радою, які передбачають:

1) гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;

2) вимоги до утримання будинків і споруд;

3) вимоги до впорядкування доріг та під’їздів, місць паркування транспортних засобів;

4) вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;

5) вимоги до озеленення та впорядкування територій;

6) обмеження у використанні земельних ділянок (будівельні, інженерні, санітарно-епідеміологічні, природоохоронні, протипожежні, історико-культурні);

7) інші вимоги, які можуть бути встановлені відповідно до законодавства України.

Стаття 1.2.5.

1. Найменування та перейменування населених пунктів громади, їх ліквідація як поселень, віднесення до окремих категорій населених пунктів здійснюється відповідно до закону.

Стаття 1.2.6.

1. Найменування та перейменування територіальних об’єктів громади – територіальних зон зі спеціальним статусом, вулиць, проспектів, бульварів, провулків, майданів (площ), мостів, парків, скверів тощо – здійснюються Радою з врахуванням думки членів Територіальної громади – жителів відповідного села, у порядку встановленому Радою.

2. Перейменування територіальних об’єктів громади здійснюється, як правило, у випадках відновлення їхніх історичних назв, історичної справедливості та відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

3. Присвоєння територіальним об’єктам громади імен з метою увічнення пам’яті видатних історичних, державних, громадських, військових діячів, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей здійснюється тільки посмертно та з урахуванням думки жителів відповідного села.

4. При прийнятті рішень Радою щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з населеними пунктами громади, Глибоцьким районом та Чернівецькою областю.

5. Назви територіальним об’єктам громади даються українською мовою з дотриманням норм українського правопису.

 

Глава 1.3. Правова основа Статуту

Стаття 1.3.1.

1. Статут затверджується рішенням Ради. Він підлягає реєстрації в установленому порядку і набуває чинності з моменту його державної реєстрації в органах юстиції.

2. Проект Статуту підлягає громадському обговоренню в усіх населених пунктах Територіальної громади.

3. Статут діє в просторових межах Територіальної громади. Окремі положення Статуту, відповідно до закону, можуть діяти і на території, що перебуває за межами території громади.

Стаття 1.3.2.

1. Статут має найвищу юридичну силу по відношенню до всіх інших актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування Територіальної громади, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.

2. Правові акти органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню. Висновки про відповідність цих актів Статутові даються судом за зверненням сільського Голови.

Стаття 1.3.3.

1. Статут відповідає положенням Конституції України, законам України, указам Президента України і постановам Кабінету Міністрів України.

2. У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та законам України, указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.

Стаття 1.3.4.

1. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюються Радою.

2. Рішення Ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу Ради.

3. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться до Ради групою депутатів Ради (не менш як 1/3 від загальної кількості депутатів), Головою громади або членами Територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

4. Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції України та законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться Радою за пропозицією сільського Голови у двомісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами). До внесення зазначених змін і доповнень до Статуту його положення, які суперечать зазначеним актам законодавства, не діють.

 

Глава 1.4. Взаємовідносини Територіальної громади, її органів та

посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами та організаціями, іншими територіальними громадами

Стаття 1.4.1.

1. Взаємовідносини органів та посадових осіб Територіальної громади із органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію громади, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів та реалізації на території громади завдань і повноважень виконавчої влади в інтересах Територіальної громади.

2. Органи і посадові особи Територіальної громади здійснюють самоврядні повноваження незалежно від органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади не можуть видавати обов’язкові для органів і посадових осіб Територіальної громади акти з питань, віднесених до самоврядних повноважень, або регламентувати їхню діяльність.

3. Органи і посадові особи Територіальної громади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади лише з питань здійснення ними наданих законом окремих повноважень органів виконавчої влади.

4. За організацію зв’язків органів і посадових осіб Територіальної громади із органами виконавчої влади відповідає сільський Голова.

Стаття 1.4.2.

1. Органи і посадові особи Територіальної громади сприяють місцевим органам судової влади, прокуратури та іншим правоохоронним органам в їхній діяльності, можуть надавати, в передбачених законодавством випадках, допомогу у здійсненні їхніх повноважень.

2. Сільський Голова, або за його дорученням інша посадова особа, відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб Територіальної громади з органами судової влади і прокуратури.

Стаття 1.4.3.

1. Взаємовідносини органів і посадових осіб Територіальної громади з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають на її території, базуються на суворому дотриманні визначених законодавством прав суб’єктів господарської діяльності і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій, джерелами фінансування і характером їхньої діяльності.

2. По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності Територіальної громади, відповідні органи і посадові особи Територіальної громади здійснюють такі функції:

- утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, установи та організації громади в інтересах Територіальної громади у порядку, визначеному чинним законодавством;

- призначають та звільняють з посади їхніх керівників;

- визначають цілі, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджують Статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;

- встановлюють у порядку і в межах, визначених законодавством, економічно обґрунтовані ціни та тарифи на продукцію і послуги комунальних підприємств;

- приймають, у визначених законодавством межах, рішення про відчуження об’єктів комунальної власності, передачу їх в оренду, концесію чи позику, а також рішення щодо переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;

- визначають порядок використання прибутку і доходів підприємств, установ і організацій, встановлюють для них розмір частки прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- приймають рішення про передачу іншим органам окремих повноважень, щодо управління майном, яке належить до комунальної власності Територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їхнього здійснення;

- приймають рішення про спільне з іншими територіальними громадами використання об’єктів комунальної власності для задоволення спільних потреб у порядку співробітництва територіальних громад;

- вирішують відповідно до законодавства питання про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі із іноземними інвестиціями;

- контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, визначеному чиним законодавством і цим Статутом.

3. З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності громади, органи і посадові особи Територіальної громади будують свої відносини на договірній та податковій основі. При цьому, органи і посадові особи Територіальної громади в межах своїх повноважень, визначених законодавством і цим Статутом, можуть приймати рішення щодо:

- надання пільг по місцевих податках та зборах категоріям підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку громади, її населених пунктів;

- надання згоди на зміну функціонального призначення об’єктів соціальної сфери, якими управляють ці підприємства, установи і організації;

- встановлення, відповідно до чинного законодавства, норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально-економічного і культурного розвитку громади;

- розміщення замовлень на проведення робіт і надання послуг по благоустрою території громади, її населених пунктів, обслуговування населення, будівництва та ремонту комунального житла, нежитлових будівель, що знаходяться у комунальній власності громади, виробництва продукції та виконання інших робіт за рахунок бюджетних коштів Територіальної громади або залучених коштів підприємств, установ та організацій;

- надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території громади нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з чинними нормативами включає територію громади або її частину.

Стаття 1.4.4.

1. Взаємовідносини Територіальної громади, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами базуються на принципах добросусідства, солідарності та взаємної вигоди.

2. Територіальна громада, її представники, її органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальному та міжнародному співробітництві, а також створювати ініціативні  групи, комісії або призначати окремих представників Територіальної громади для координації міжнародного співробітництва та міжнародних проектів, зокрема співробітництва з територіальними громадами країн Євросоюзу в межах власної компетенції не порушуючи чинного законодавства.

 

Глава 1.5. Планування розвитку громади

Стаття 1.5.1.

1. З метою оптимального використання ресурсів громади, забезпечення сталості її розвитку, збереження і примноження культурної спадщини, максимального задоволення інтересів різних поколінь членів Територіальної громади здійснюється планування розвитку громади.

2. Планування розвитку громади та її населених пунктів реалізується шляхом прийняття Радою таких розроблених з залученням громадськості актів:

1) Генерального плану розвитку населених пунктів громади;

2) Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку громади;

3. На виконання Генерального плану розвитку населених пунктів громади та Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку громади Радою приймаються щорічні Плани соціально-економічного та культурного розвитку громади.

4. З метою відстеження динамічних змін в розвитку громади ведеться щорічний моніторинг статистичних показників «Муніципальна статистика» (додаток №1).

5. Оновлення даних статистичних показників «Муніципальна статистика» проводить виконавчий комітет територіальної громади із подальшим затвердженням Радою територіальної громади  в ІV кварталі бюджетного року.

Стаття 1.5.2.

1. Генеральний план розвитку населених пунктів громади – це основний документ містобудівного планування, який визначає довгострокову політику Ради щодо розвитку, планування, забудови та іншого використання території населених пунктів громади з урахуванням як їхніх історичних традицій забудови, збереження та відновлення історичних центрів, так і сучасних потреб розвитку і новітніх тенденцій містобудування.

2. Генеральний план розробляється відповідно до законодавства України про планування та забудову територій з урахуванням положень цього Статуту.

3. Генеральний план затверджується рішенням Ради лише після проходження ним процедури громадського обговорення (громадських слухань) у кожному з населених пунктів громади, у порядку встановленому законодавством України про планування та забудову територій та рішеннями Ради.

Стаття 1.5.3.

1. Планування соціально-економічного та культурного розвитку громади передбачає:

1) аналіз соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів за попередній і поточний роки, визначення основних тенденцій розвитку, їх узгодження з загальнодержавними та регіональними тенденціями розвитку;

2) визначення основних проблем розвитку економіки громади, її соціальної сфери, культурного розвитку;

3) оцінку стану використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу громади, визначення резервів такого потенціалу;

4) визначення пріоритетних цілей та напрямів розвитку громади на плановий період та шляхи розв’язання основних соціальних, економічних та культурних проблем Територіальної громади;

5) постановку завдань з досягнення визначених цілей, встановлення термінів їхнього виконання у прив’язці до фінансових та інших ресурсів громади.

Стаття 1.5.4.

1. Стратегічний план розвитку передбачає планування соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів на період не менше двох каденцій повноважень Ради.

2. Короткострокові програми розвитку громади розробляються на 1 (один) рік та спрямовуються на вирішення завдань, визначених Стратегічним планом.

3. Короткострокові програми розвитку встановлюють пріоритети соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів на плановий період та систему заходів органів і посадових осіб Територіальної громади з їх реалізації з визначенням термінів виконання, виконавців та ресурсів.

Стаття 1.5.5.

1. Визначальною засадою цілепокладання у плануванні соціально-економічного та культурного розвитку громади та її населених пунктів є задоволення потреб членів Територіальної громади і здійснюється на засадах сталого розвитку.

 

Розділ ІІ. Система місцевого самоврядування

 

Глава 2.1. Загальні засади організації та функціонування системи місцевого самоврядування Територіальної громади

Стаття 2.1.1.

1. Організація та функціонування системи місцевого самоврядування Територіальної громади здійснюється відповідно до положень Конституції та законів України, а також цього Статуту.

2. Система місцевого самоврядування Територіальної громади включає:

–      Територіальну громаду;

– Раду – представницький орган місцевого самоврядування, що представляє  Територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України;

– сільського Голову, який є головною посадовою особою Територіальної громади;

– виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби, сектора тощо);

– староста села Карапчів;

– органи самоорганізації населення.

3. Розмежування повноважень між складовими системи місцевого самоврядування Територіальної громади здійснюється згідно із законом, цим Статутом та рішеннями, прийнятими на сесії Ради, які не можуть суперечити цьому Статуту.

Стаття 2.1.2.

1. Система місцевого самоврядування Територіальної громади організовується та функціонує на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. У своїй діяльності складові системи місцевого самоврядування Територіальної громади додатково дотримуються таких принципів:

- ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються ними мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

- сталості - використання ресурсів Територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

- екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватися його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;

- системності - кожне рішення розглядається у взаємозв’язку з іншими рішеннями в просторі та часі;

- відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення, закритого для громадськості;

- громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади, мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів Територіальної громади, рішення, що стосуються окремих населених пунктів громади – також інтересів їхніх жителів.

 

Глава 2.2. Територіальна громада – первинний суб’єкт права на місцеве

самоврядування

Стаття 2.2.1.

1. Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень. Вона може вирішувати на території громади будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до питань місцевого значення.

2. Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

Стаття 2.2.2.

1. Членами Територіальної громади є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання», інших актів законодавства України зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади.

2. Реєстрація осіб, які постійно чи тимчасово проживають у населених пунктах громади, здійснюється у порядку, визначеному чиним законодавством. Органи Територіальної громади здійснюють облік осіб, які зареєстровані на території громади та ведуть відповідні бази даних за головними категоріями населення (виборці, діти дошкільного віку, школярі, працездатне населення, зайняті, безробітні, пенсіонери тощо).

Стаття 2.2.3.

1. Структурними елементами Територіальної громади є внутрішні громади, членами яких є жителі населених пунктів, крім адміністративного центру громади.

2. Внутрішні громади безпосередньо приймають участь у вирішенні питань, віднесених законом до відання Територіальної громади, її органів та посадових осіб шляхом використання форм прямої демократії: загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи тощо.

3. Інтереси членів кожної з внутрішніх громад в органах місцевого самоврядування Територіальної громади представляють: староста відповідного села, депутати Ради, обрані у відповідних одномандатних виборчих округах.

4. Інтереси членів внутрішніх громад в органах державної влади представляють органи та посадові особи Територіальної громади.

Стаття 2.2.4.

1. Територіальна громада є учасником цивільних, господарських відносин та може набувати статусу юридичної особи публічного права.

2. Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності, володіє, користується та розпоряджається майном комунальної власності.

3. Територіальна громада обирає Раду та Голову громади, а також формує об’єкти комунальної власності.

4. Органи місцевого самоврядування територіальної громади є суб’єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством.

Стаття 2.2.5.

1. До компетенції Територіальної громади входять:

1) всі питання, вирішення яких, відповідно до законів України, здійснюється на місцевому референдумі;

2) питання, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

3) Перелік питань, віднесених до повноважень органів місцевого самоврядування Територіальної громади, встановлюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України, з урахуванням положень статті 4 «Європейської Хартії місцевого самоврядування», а саме: «Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу».

2. До безпосередньої компетенції Територіальної громад не входять питання щодо:

Прийняття рішень з питань, віднесених до компетенції органів державної влади, що поширюють свою юрисдикцію на територію громади (Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів, органів судової влади тощо).

 

Глава 2.3. Права та обов’язки членів Територіальної громади

Стаття 2.3.1.

1. Членам Територіальної громади гарантується право участі у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених законом до відання громади та її органів.

2. За обсягом муніципального права та дієздатності члени Територіальної громади поділяються на дві категорії:

а) повноправні члени Територіальної громади: громадяни України – жителі населених пунктів громади, які відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеві вибори» мають активне виборче право. Зазначені особи володіють муніципальним правом та дієздатністю в повному обсязі;

б) члени Територіальної громади з обмеженою муніципальним правом та дієздатністю: жителі населених пунктів громади, які є іноземцями, особами без громадянства; неповнолітніми громадянами України; громадянами України, яких визнано судом недієздатними або такими, що перебувають на строковій військовій службі чи відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Обмеження муніципальної право- та дієздатності цих членів Територіальної громади полягають у позбавленні їх права участі у місцевих виборах, місцевих референдумах, загальних зборах (конференціях) громадян за місцем проживання, права займати посади в органах місцевого самоврядування Територіальної громади.

3. Особи, які відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання», інших актів законодавства України не зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади, але які володіють нерухомим майном (нерухомістю) на території громади, працюють на території громади, ведуть іншу діяльність, пов’язану зі сплатою податків до місцевого бюджету Територіальної громади, користуються усіма правами членів Територіальної громади, окрім активного виборчого права, права участі у місцевих референдумах, загальних зборах (конференціях) громадян за місцем проживання. Рішенням органів місцевого самоврядування Територіальної громади для цієї категорії осіб можуть встановлюватись право користування інфраструктурою населених пунктів громади, а також порядок отримання соціальних, освітніх, медичних та інших послуг на рівних умовах з членами Територіальної громади. Такі особи повинні бути внесені до відповідного реєстру осіб, які працюють на території громади, ведуть іншу діяльність, пов’язану зі сплатою податків до місцевого бюджету Територіальної громади, користуються усіма правами членів Територіальної громади.

4. Права члена Територіальної громади, окрім активного виборчого права, права участі у місцевих референдумах, права участі у загальних зборах (конференціях) громадян за місцем проживання з вирішальним голосом, надаються також Почесним громадянам Територіальної громади незалежно від місця їхнього проживання, а також, за рішенням Ради – особам, які не є членами Територіальної громади, але отримали у відповідності із Законом України «Про правовий статус і права закордонних українців» статус закордонного українця або мають значні, офіційно визнані заслуги перед Територіальною громадою або її внутрішніми громадами.

Стаття 2.3.2.

1. Основні права членів Територіальної громади передбачені Конституцією та законами України. Крім них члени Територіальної громади мають права на:

1) забезпеченість якісною питною водою;

2) якісне електропостачання;

3) ефективну систему прибирання та вивезення сміття з вулиць, прибудинкових територій та під’їздів багатоквартирних будинків у населених пунктах громади;

4) забезпеченість належним транспортним сполученням – як внутрішнім так і зовнішнім;

5) розгалуженість і якість доріг;

6) освітленість вулиць і під’їздів будинків у темну пору доби;

8) забезпечення тиші на вулицях та у житлових будинках у нічну пору;

9) ефективну систему безпеки громадян та захисту їхнього майна (боротьба зі злочинністю; охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха)

10) наявність умов для своєї зайнятості;

11) доступність та якість медичних послуг відповідно до державних стандартів;

12) доступність та якість освітніх послуг відповідно до державних стандартів;

13) ефективну систему надання побутових послуг;

14) доступність та якість мобільного зв’язку та інтернет-мереж;

15) забезпеченість місцями для оздоровлення, відпочинку і дозвілля;

17) забезпеченість закладами культури (бібліотеки, будинки культури, тощо)

18) вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь в межах громади – лісів, берегів рік та озер, тощо.

Зазначений перелік прав членів Територіальної громади не є вичерпним.

2. У своїй діяльності із забезпечення задоволення потреб членів Територіальної громади органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, комунальні підприємства, установи та організації керуються політикою якості, яка затверджується Радою відповідно до українських та міжнародних стандартів якості.

3. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади реалізують власні та делеговані Законом повноваження на основі дотримання соціальних та інших стандартів і нормативів, затверджених державою.

4. Порядок реалізації членами Територіальної громади прав на безоплатний доступ до отримання соціальних, освітніх, медичних, інших послуг визначається законодавством України та рішеннями Ради.

5. Рада, у межах власної компетенції та з урахуванням можливостей місцевого бюджету, з метою підвищення рівня соціального захисту членів територіальної громади, може встановлювати для них загалом або для їх окремих категорій (пенсіонерів, ветеранів війни, репресованих, вдів, багатодітних сімей, вимушених переселенців, учасників АТО тощо) пільгові умови при користуванні інфраструктурою населених пунктів громади, наданні житлово-комунальних послуг, оподаткування та ін.

6. З метою вдосконалення обліку осіб, які володіють правом пільгового користування соціальною, комунальною інфраструктурою міста, Рада може запроваджувати «Посвідчення (картку) члена Карапчівської сільської територіальної громади».

7. При здійсненні своїх повноважень, органи місцевого самоврядування Територіальної громади та члени Територіальної громади, де більшість населення становлять громадяни, які належать до національних меншин України - румуни, можуть використовувати румунську мову у межах і порядку, що визначається законодавством України.

Стаття 2.3.3.

1. Права і обов`язки членів Територіальної громади взаємопов`язані. Наявність прав породжує необхідність виконання членами Територіальної громади обов`язків стосовно Територіальної громади в цілому, внутрішніх громад чи інших членів Територіальної громади.

2. Основні обов’язки членів Територіальної громади передбачені Конституцією та законами України. Крім них, на членів Територіальної громади покладаються обов’язки щодо:

1) збереження та розвитку традицій, звичаїв та особливостей Територіальної громади, населених пунктів, шанобливого ставлення до їхньої історії, мови, об’єктів історико-культурної спадщини;

2) сприяння сталому розвитку громади та її населених пунктів;

3) толерантного ставлення до усіх членів Територіальної громади незалежно від їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних переконань тощо;

4) сприяння реалізації права членів Територіальної громади на задоволення передбачених цим Статутом основних соціально-побутових, економічних, безпекових, культурних потреб;

5) бережливого ставлення до зелених насаджень, природних об’єктів, усього довкілля території громади.

3. Усі, хто проживає або перебуває на території громади, зобов’язані поважати права і свободи членів Територіальної громади. Особи, винні у порушенні відповідних прав і свобод, притягуються до відповідальності згідно чинного законодавства України.

Стаття 2.3.4.

1. З метою захисту прав і свобод членів Територіальної громади, їх окремих категорій (члени внутрішніх громад, пенсіонери, інваліди, ветерани війни, репресовані, національні меншини, вимушені переселенці, учасники АТО тощо) рішенням Ради може бути запроваджено інститут громадського Уповноваженого Територіальної громади з питань захисту їхніх прав (далі: Муніципальний омбудсман).

2. Повноваження Муніципального омбудсмана визначаються «Положенням про Муніципального омбудсмана», яке затверджується Радою.

3. З метою дотримання прав дітей (осіб у віці до 14 років) і підлітків (осіб у віці від 14 років до 18 років) рішенням Ради може бути запроваджено інститут громадського Уповноваженого Територіальної громади з прав дітей і підлітків (далі: Дитячий омбудсман).

4. Повноваження Дитячого омбудсмана і порядок його призначення визначається «Положенням про Дитячого омбудсмана», яке затверджується Радою з урахуванням таких пріоритетних напрямів його діяльності:

1) експертиза проектів актів органів місцевого самоврядування Територіальної громади щодо дотримання прав дітей і підлітків;

2) ведення просвітницької і роз’яснювальної роботи серед дітей, підлітків та дорослих щодо вимог міжнародного права та законодавства України стосовно дотримання прав дітей та підлітків;

3) забезпечення широкої поінформованості членів Територіальної громади про права дитини через установи освіти, відповідні громадські організації та засоби масової інформації;

4) моніторинг стану дотримання на території громади прав дітей та підлітків, виявлення фактів порушень їхніх прав в сім’ях, дитячих будинках, школах та дошкільних закладах, тощо і вжиття заходів щодо їх припинення відповідно до законодавства України;

5) надання конкретної допомоги дітям, права яких порушені, шляхом звернення до органів виконавчої влади та правоохоронних органів відповідно до їхньої компетенції тощо.

5. Виконавчі органи Ради створюють умови для діяльності Муніципального та Дитячого омбудсманів у порядку, встановленому відповідними положеннями, затвердженими Радою.

 

Глава 2.4. Форми участі членів Територіальної громади у здійсненні

місцевого самоврядування: загальні засади

Стаття 2.4.1.

1. Участь членів Територіальної громади у здійснені місцевого самоврядування реалізується у формах, визначених Конституцією та законами України та цим Статутом.

2. На території громади створюються необхідні умови для розвитку партисипаторної демократії (демократії участі), активного залучення членів Територіальної громади до участі у плануванні розвитку території, у розробці та прийнятті рішень з питань, вирішення яких віднесено Конституцією та законами України до компетенції територіальних громад та їхніх органів, у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та їхніх посадових осіб.

3. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади та їхні посадові особи враховують пропозиції членів Територіальної громади щодо вдосконалення системи муніципального управління, соціально-економічного та культурного розвитку, забезпечення прав членів Територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення.

4. Будь-які обмеження права членів Територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 2.4.2.

1. Формами участі членів Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори (конференції) членів Територіальної громади;

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

- органи самоорганізації населення;

- індивідуальні та колективні петиції;

- консультативно-дорадчі органи (громадські ради);

- участь у роботі інститутів громадянського суспільства (громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, інших неприбуткових організацій), які опікуються питаннями здійснення місцевого самоврядування в Територіальній громаді;

- інші не заборонені законом форми безпосередньої участі членів Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, встановлені рішенням Ради.

 

Глава 2.5. Місцеві вибори

Стаття 2.5.1.

1. Повноправні члени Територіальної громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування беруть участь у вільних виборах:

- сільського Голови;

- депутатів Ради;

- сільськиого старосту.

Стаття 2.5.2.

1. Порядок реалізації виборчого права членами Територіальної громади на місцевих виборах встановлюється законодавством України.

 

Глава 2.6. Місцевий референдум

Стаття 2.6.1.

1. Місцевий референдум є формою безпосереднього вирішення членами Територіальної громади питань, віднесених Конституцією, законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення.

2. Участь у місцевому референдумі приймають лише повноправні члени Територіальної громади.

3. Види, порядок ініціювання, призначення та проведення місцевих референдумів визначається законом.

Стаття 2.6.2.

1. Предметом місцевого референдуму може бути питання місцевого значення, віднесене до відання Територіальної громади та її органів.

2. Коло питань, які не можуть бути винесені на місцевий референдум, визначаються законом.

3. Питання, що виносяться на місцевий референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в Територіальній громаді, обмежувати або скасовувати права і свободи членів Територіальної громади або їх окремих категорій.

Стаття 2.6.3.

1.Місцевий референдум вважається таким, що відбувся, якщо у ньому взяло участь більше половини повноправних членів Територіальної громади. Якщо місцевий референдум визнано таким, що не відбувся, рішення з питання, що виносилося на місцевий референдум, приймає Рада.

2. Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів Територіальної громади, які взяли участь у голосуванні. У разі рівної кількості голосів, поданих «за» і «проти», вважається, що питання, яке було винесене на референдум, вирішене негативно.

3. Питання, яке не одержало підтримки на референдумі, може повторно виноситися на референдум не раніше, ніж через один рік або інший термін відповідно до чинного законодавства.

4. Рішення місцевого референдуму і результати голосування оприлюднюються у порядку, встановленому цим Статутом та Регламентом Ради.

5. Рішення місцевого референдуму, крім консультативного, мають найвищу юридичну силу по відношенню до актів органів місцевого самоврядування громади та їхніх посадових осіб.

6. Якщо для реалізації рішення місцевого референдуму потрібне прийняття іншого правового акту, орган місцевого самоврядування Територіальної громади, до компетенції якого належить дане питання, зобов’язаний прийняти такий акт невідкладно (не пізніше, ніж на найближчій сесії Ради або засіданні її виконавчого комітету).

 

Глава 2.7. Загальні збори (конференція) членів Територіальної громади

Стаття 2.7.1.

1. Члени Територіальної громади для спільного публічного обговорення та безпосереднього вирішення питань місцевого значення, що стосуються загальних інтересів усієї Територіальної громади, або питань, що мають важливе значення для внутрішніх громад або жителів певної частини населеного пункту громади, проводять загальні збори членів Територіальної громади або конференції їхніх легітимних представників (далі: загальні збори), збори жителів населених пунктів громади, жителів вулиць, будинків тощо.

2. Ініціювання, організація та проведення загальних зборів, норми представництва на конференції регламентуються законом та Положенням про загальні збори (конференції) членів Територіальної громади, яке затверджується Радою.

3. На розгляд загальних зборів можуть виноситися такі питання:

1) інформування членів Територіальної громади про прийняті Радою та її виконавчими органами рішення, стан їх виконання, а також виконання законів України, підзаконних актів з питань, що становлять громадський інтерес для всіх членів Територіальної громади або її частини;

2) заслуховування інформації сільського Голови, сільського старости, керівників виконавчих органів Ради, звітів керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності Територіальної громади, в частині питань, порушених жителями населених пунктів громади, жителів вулиць, будинку тощо;

3) ініціювання і створення органів самоорганізації населення, схвалення положень про них, внесення змін і доповнень до положень, вирішення питань про дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення тощо;

4) внесення пропозицій до органів місцевого самоврядування Територіальної громади щодо включення до переліку об’єктів комунальної власності підприємств, установ та організацій, їхніх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населених пунктів громади або жителів відповідної території;

5) запровадження добровільного самооподаткування;

6) розгляд і внесення жителями населених пунктів громади пропозицій до Ради щодо найменування, перейменування населених пунктів, вулиць, площ, встановлення пам’ятників, тощо, в межах цих населених пунктів.

Цей перелік питань, віднесених до відання загальних зборів громадян, не є вичерпним і може бути доповнений рішенням Ради.

4. Загальні збори Територіальної громади або жителів адміністративного центру громади скликаються Головою громади за власною ініціативою, за ініціативою (пропозицією) органу самоорганізації населення, що діє на території вулиці, будинку, або за пропозицією ініціативної групи членів Територіальної громади за місцем проживання.

5. Збори членів територіальної громади – жителів населеного пункту Територіальної громади, що не є її адміністративним центром, скликаються сільським Головою або відповідним сільським старостою.

6. Збори членів Територіальної громади – жителів вулиці, будинку скликаються відповідним органом самоорганізації населення (вуличним, будинковим комітетами) або ініціативною групою громадян.

7. Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома членів Територіальної громади, які проживають у відповідному населеному пункті або на відповідній території, не пізніш як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів та переліку питань, які передбачається винести на обговорення. У випадках особливої необхідності населенню повідомляється додатково про скликання зборів у день їх проведення.

8. Загальні збори є правомочними за умови присутності на них більше половини членів Територіальної громади, які проживають у відповідному населеному пункті або на відповідній території, а у разі скликання конференції представників — не менш як двох третин обраних делегатів, якщо інше не передбачено законами України.

Стаття 2.7.2.

1. За результатами загальних зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів. До протоколу зборів (конференції) додаються матеріали реєстрації їхніх учасників та протоколи лічильної комісії.

2. Стосовно розглянутих питань загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів членів Територіальної громади, які присутні на загальних зборах, відкритим голосуванням. Рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів.

3. Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання старостою відповідного населеного пункту громади, органами самоорганізації населення, що розташовані у відповідному населеному пункті громади або на відповідній території. Рішення загальних зборів з питань, що мають важливе значення для Територіальної громади, але віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування Територіальної громади, мають рекомендаційний характер.

 

Глава 2.8. Громадські слухання

Стаття 2.8.1.

1. Громадські слухання є формою участі членів Територіальної громади у виробленні пропозицій щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування Територіальної громади та у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування.

2. Громадські слухання поділяються на:

1) загальні – громадські слухання, предмет яких зачіпає інтереси всіх членів Територіальної громади;

2) місцеві – громадські слухання, які стосуються частини Територіальної громади (населеного пункту, вулиці тощо).

3. Громадські слухання проводяться у формі зустрічей членів Територіальної громади з Головою громади, депутатами Ради, посадовими особами органів місцевого самоврядування Територіальної громади, сільськими старостами під час яких члени Територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення винесених на їхній розгляд питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

4. Участь у громадських слуханнях обов’язкова для їхніх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), що виносяться на громадські слухання, представників профільних (щодо предмету слухань) комісій, ради та її виконавчих органів, керівників комунальних підприємств, установ і організацій, яких стосуються ці громадські слухання, депутатів Ради, сільського Голови, старости та інших посадових осіб, звітування яких є предметом громадських слухань. Їх відсутність на громадських слуханнях не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися.

5. На громадські слухання можуть бути запрошені:

- народні депутати України;

- депутати районної, обласної рад;

- представники органів виконавчої влади;

- представники підприємств, установ та організацій, розташованих на території громади;

- експерти з питань, що є предметом громадських слухань, в тому числі іноземні;

- інші особи.

Стаття 2.8.2.

1. Основними засадами громадських слухань у Територіальній громаді є:

- громадські слухання проводяться на засадах добровільності, відкритості, прозорості, свободи висловлювань, політичної неупередженості та обов’язкового розгляду поданих на них пропозицій;

- ніхто не може бути примушений до участі або не участі у громадських слуханнях;

- громадські слухання мають відкритий характер. Кожен член Територіальної громади, що живе на відповідній території, може взяти участь у громадських слуханнях;

- вся інформація (у тому числі копії документів), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, проведенням громадських слухань, розглядом прийнятих на них рішень, а також рішення органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб, прийняті за результатами розгляду питань, що становили предмет слухань, розміщуються на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування Територіальної громади у спеціальному розділі («Громадська участь» тощо), обов’язково поширюються в місцевих ЗМІ та іншими способами, відповідно до вимог цього Статуту;

- в процесі ініціювання, підготовки, проведення, а також після проведення громадських слухань, не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації щодо їх висвітлення;

- громадські слухання не можуть використовуватись для політичної, у тому числі передвиборчої агітації.

Стаття 2.8.3.

1. Предметом громадських слухань може бути:

1) обговорення проектів нормативно-правових актів Ради, її виконавчих органів, Голови громади та внесення пропозицій щодо їх прийняття;

2) обговорення проектів та програм соціально-економічного та культурного розвитку, проекту бюджету Територіальної громади на наступний рік, інших проектів документів планування розвитку територіальної громади та її населених пунктів та подання пропозицій щодо їх прийняття відповідним органам місцевого самоврядування Територіальної громади;

3) розгляд соціальних, економічних, культурних, екологічних, інших значимих для Територіальної громади або внутрішніх громад питань, внесення пропозицій щодо їх вирішення відповідними органами місцевого самоврядування Територіальної громади;

4) обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій».

2. На загальні громадські слухання в обов’язковому порядку виносяться проекти бюджету, ставок місцевих податків і зборів, комунальних тарифів, які затверджуються Радою, довгострокових програм соціально-економічного і культурного розвитку громади.

3. Не можуть бути предметом громадських слухань:

1) питання, не віднесені законодавством України до відання територіальних громад та їхніх органів;

2) питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України.

Стаття 2.8.4.

1. Право голосу на загальних громадських слуханнях мають усі повнолітні члени Територіальної громади, крім осіб, які визнані недієздатними за рішенням суду.

2. Правом голосу на місцевих громадських слуханнях мають члени Територіальної громади, які постійно проживають на території відповідного населеного пункту громади, вулиці тощо.

3. Процедурні питання реалізації права членів Територіальної громади на участь у громадських слуханнях регулюються Положенням про громадські слухання, яке затверджується Радою на розвиток положень цього Статуту.

 

Глава 2.9. Місцеві ініціативи

Стаття 2.9.1.

1. Члени Територіальної громади мають право ініціювати розгляд у Раді будь-якого питання, віднесеного законом до відання місцевого самоврядування.

2. Місцева ініціатива реалізується у формі подання до Ради проекту рішення Ради разом з супровідними документами, визначеними Регламентом Ради.

3. Суб’єктами розробки проекту рішення Ради у порядку місцевої ініціативи можуть бути:

1) члени Територіальної громади, об’єднані в ініціативну групу;

2) інститути громадянського суспільства, легалізовані на території громади;

3) органи самоорганізації населення, легалізовані на території громади.

Стаття 2.9.2.

1. Реєстрація проекту рішення Ради, поданого у порядку місцевої ініціативи, здійснюється секретарем Ради за умови підтримки такого проекту рішення не менше як 300 повноправними членами Територіальної громади.

2. Реєстрація проекту рішення Ради, що стосується окремого населеного пункту громади, здійснюється секретарем Ради за умови підтримки такого проекту рішення не менше як 100 повноправними членами Територіальної громади – жителів цього населеного пункту.

3. Підтримка проекту рішення Ради, поданого у порядку місцевої ініціативи, здійснюється у формі підписів членів Територіальної громади під проектом такого рішення. Ініціативна група збирає підписи на підтримку проекту рішення, поданого у порядку місцевої ініціативи, на підписних листах, форма яких затверджується Радою.

4. Проект рішення, поданого у порядку місцевої ініціативи, розглядається на сесії Ради у порядку, встановленому Регламентом ради, з урахуванням положень цього Статуту.

5. Рада в межах своїх повноважень може:

- прийняти проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи;

- відхилити проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи;

- направити проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи, на доопрацювання відповідною депутатською комісією за обов’язкової участі членів ініціативної групи.

Розгляд узгодженого з членами ініціативної групи допрацьованого проекту рішення здійснюється на наступному пленарному засіданні Ради. Повторне направлення проекту на доопрацювання не допускається.

6. З питання, внесеного до Ради у порядку місцевої ініціативи, Рада може розглянути власний альтернативний проект рішення у випадку, якщо проект рішення, внесений у порядку місцевої ініціативи, відхилений.

7. Рішення Ради з питання, внесеного у порядку місцевої ініціативи, в 10-денний термін надсилається членам ініціативної групи та оприлюднюється в порядку, встановленому Регламентом Ради та цим Статутом.

8. Регулювання окремих процедурних питань реалізації права членів Територіальної громади на місцеву ініціативу, а також затвердження зразків документів, необхідних для реалізації права на місцеву ініціативу, визначається Положенням про місцеві ініціативи, яке затверджується Радою на розвиток положень даного Статуту.

 

 

 

Глава 2.10. Органи самоорганізації населення

Стаття 2.10.1.

1. Органи самоорганізації населення є представницькими органами, які утворюються членами Територіальної громади, що проживають в її окремих населених пунктах, які не є адміністративним центром громади або на певній території населеного пункту, для вирішення таких основних завдань:

1) створення умов для участі членів Територіальної громади – жителів населеного пункту або відповідної території населеного пункту у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) сприяння участі жителів у реалізації проектів та програм соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших програм.

2. До системи органів самоорганізації населення Територіальної громади входять:

- вуличні комітети;

- депутатські округи;

- громадські організації.

3. Організація та діяльність органів самоорганізації населення регламентується законом та Положенням про органи самоорганізації населення Територіальної громади, яке затверджується Радою.

Стаття 2.10.2.

1. Рада відповідно до закону може наділяти органи самоорганізації населення частиною своїх власних повноважень з одночасною передачею відповідних фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за реалізацією переданих повноважень і використанням наданих фінансів і майна.

2. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є власні кошти, які формуються за рахунок власної економічної діяльності та добровільних внесків фізичних та юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених законодавством, а також кошти місцевого бюджету, які можуть бути передані йому Радою для здійснення власних та переданих нею повноважень .

 

Глава 2.11. Індивідуальні звернення та колективні петиції

Стаття 2.11.1.

1. Для захисту своїх прав та законних інтересів члени Територіальної громади можуть направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування Територіальної громади, їхніх посадових осіб, які зобов’язані розглянути такі звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

2. Порядок розгляду звернень членів Територіальної громади регламентується Законом України «Про звернення громадян» та відповідними актами органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

 

Глава 2.12. Консультативно-дорадчі органи (громадські ради)

Стаття 2.12.1.

1. За розпорядженням Голови громади можуть створюватись консультативно-дорадчі органи  (громадські ради, дорадчі комітети, ініціативні групи, тощо), до яких входять представники інститутів громадянського суспільства, органів самоорганізації населення, членів Територіальної громади.

2. Персональний склад консультативно-дорадчих органів затверджується сільським Головою за поданнями інститутів громадянського суспільства, органів самоорганізації населення членів Територіальної громади.

3. Основним завданням консультативно-дорадчих органів є підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, вдосконалення системи муніципального управління та стратегічного планування.

4.  Додатковим завданням консультативно-дорадчих органів є вивчення та інтеграція в суспільство, в органи місцевого самоврядування провідних методів, форм європейського самоврядування шляхом тісного міжнародного співробітництва зі схожими за чисельністю населення або іншими ознаками, іноземними об’єднаними територіальними громадами.

Стаття 2.12.2.

1. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів регламентується відповідними положеннями, які затверджуються сільським Головою громади.

2. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності консультативно-дорадчих органів здійснюється апаратом Ради.

 

Глава 2.13. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота

на виборних посадах місцевого самоврядування

Стаття 2.13.1

1. Члени Територіальної громади мають право бути присутніми на засіданнях сесії Ради, її постійних комісій. Особи, що виявили бажання відвідати таке засідання, повинні, не пізніш як за три дні до її відкриття, подати відповідну заяву на ім’я секретаря Ради, на якого покладається обов’язок забезпечити умови для такого відвідування. В окремих випадках особа допускається бути присутньою на засіданні сесії Ради, її постійних комісій безпосередньо в день їх  проведення за умов подачі нею заяви, яка підтримана більшістю голосів.

2. У разі неможливості забезпечити відвідування членами Територіальної громади сесії Ради з організаційних чи технічних причин, секретар Ради повинен забезпечити аудіо/відео трансляцію. Відмова членам Територіальної громади у відвіданні сесії ради, яка не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена у письмовій формі і може бути підставою для порушення питання про відповідальність секретаря Ради.

Стаття 2.13.2.

1. Члени Територіальної громади мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету Ради при розгляді питань, пов’язаних із реалізацією їхніх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування.

Стаття 2.13.3.

1. Повноправним членам Територіальної громади гарантується право бути обраними на посади в системі місцевого самоврядування, які визначені законом і цим Статутом як виборні, на рівних підставах.

 

Глава 2.14. Участь у роботі інститутів громадянського суспільства

(громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, інших неприбуткових організацій), які опікуються питаннями здійснення місцевого самоврядування в Територіальній громаді

Стаття 2.14.1.

1. У Територіальній громаді взаємодія органів місцевого самоврядування із інститутами громадянського суспільства розглядається як пріоритетний напрям розвитку партисипаторної демократії, залучення членів Територіальної громади, об’єднаних спільними інтересами, до процесу планування розвитку громади, розробки та прийняття управлінських рішень, контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб.

2. До інститутів громадянського суспільства належать громадські організації, благодійні організації, професійні спілки, асоціації роботодавців, інші некомерційні організації, легалізовані на території громади, статутна діяльність яких передбачає відстоювання інтересів різних категорій (за соціальною, професійною чи іншою ознакою) членів Територіальної громади.

Стаття 2.14.2.

1. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади та їхні посадові особи, органи самоорганізації населення можуть укладати з інститутами громадянського суспільства договори (угоди) про взаємодію і співробітництво у вирішенні питань місцевого значення.

2. Представники інститутів громадянського суспільства запрошуються на сесії Ради та засідання її виконавчого комітету у разі розгляду питань, якими опікуються ці інститути.

3. Представники інститутів громадянського суспільства можуть залучатися як експерти до розробки проектів рішень Ради та її виконавчого комітету.

 

Глава 2.15. Рада

Стаття 2.15.1.

1. Рада є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування Територіальної громади, який здійснює від імені та в інтересах Територіальної громади функції та повноваження місцевого самоврядування. Рада складається з депутатів, обраних у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

2. Загальний склад (чисельність депутатів) Ради відповідно до закону становить 22 особи.

3. Строк повноважень Ради триває відповідно до Конституції України.

4. Дострокове припинення повноважень Ради може бути здійснене у випадках і у порядку, визначеному Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 2.15.2.

1. Завдання, функції та повноваження Ради визначаються законодавством України та цим Статутом.

2. Рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки у Державному казначействі України та інших фінансових установах, має право набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе відповідні обов’язки, може бути позивачем і відповідачем у судах.

Стаття 2.15.3.

1. Робочими органами Ради є її постійні й тимчасові комісії , які обираються з числа депутатів для вивчення проблем і потреб, попереднього розгляду і підготовки проектів рішень Ради. Комісії здійснюють контроль за виконанням рішень Ради та її виконавчого комітету.

2. Для забезпечення своєї діяльності Рада створює допоміжний орган – апарат Ради. Апарат Ради адміністративно підпорядкований сільському Голові, який спрямовує і контролює його роботу, а функціонально – секретареві Ради, який безпосередньо організовує діяльність апарату. Визначення загальної чисельності апарату Ради, розмір та структура видатків на його утримання, вирішення інших питань функціонування апарату Ради здійснюються відповідно до законодавства України.

3. Видатки на забезпечення діяльності Ради передбачаються у місцевому бюджеті Територіальної громади.

Стаття 2.15.4.

1. Формами роботи Ради є її пленарні сесійні засідання та робота постійних і тимчасових комісій Ради. Сесійні засідання Ради проводяться у приміщенні залу засідань Ради. Допускається проведення сесійних засідань Ради в інших приміщеннях або у виїзному режимі.

2. Порядок роботи Ради Карапчівської сільської  територіальної громади визначається Регламентом роботи Ради (далі Регламент), який затверджується цією Радою у відповідності до законодавства України і не може суперечити цьому Статуту. Дотримання вимог Регламенту Ради, забезпечує сільський Голова.

3. Сесійне засідання Ради є правомочним, якщо на ньому зареєстровано більшість від загального складу депутатів Ради. Порядок реєстрації депутатів Ради на сесійному засіданні визначається Регламентом Ради.

4. Робота постійних і тимчасових комісій Ради може здійснюватися у спеціально відведених приміщеннях Ради або у виїзному режимі – у залежності від питань, які розглядаються, і кола підприємств, установ та організацій, яких стосуються ці питання.

5. Порядок підготовки, проходження, ухвалення, зберігання рішень Ради, забезпечення режиму доступу до них, визначається законами України, Регламентом Ради та цим Статутом.

Стаття 2.15.5.

1. Рада на реалізацію повноважень, визначених Конституцією та законами України, приймає нормативно-правові та інші акти у формі рішень.

2. Рішення Ради приймається більшістю голосів депутатів від її загального складу шляхом відкритого голосування, якщо інше не встановлене законом.

3. У випадках, визначених законом та цим Статутом, рішення Ради може бути прийняте лише після проведення місцевого референдуму, громадських слухань, загальних зборів членів Територіальної громади.

4. Рішення Ради підписуються сільським Головою.

5. Рішення Ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинена сільським Головою і внесена на повторний розгляд Ради. У цьому разі сільський Голова не підписує таке рішення Ради, видає розпорядження про зупинення рішення Ради з мотивуванням таких дій та подає до Ради відповідне обґрунтування з пропозицією про скасування такого рішення в цілому, скасування частково або про внесення змін до прийнятого рішення Ради. У випадку, якщо сільський Голова не підписує рішення Ради, і не зупиняє його в зазначеному порядку, такі його дії можуть бути оскаржені у суді.

6. Підставами зупинення рішення Ради сільським Головою можуть бути:

1) порушення Радою Конституції та законів України, рішень місцевих референдумів, Статуту Територіальної громади, Регламенту Ради, рішень Ради про затвердження місцевого бюджету та щодо проектів і програм розвитку Територіальної громади, її населених пунктів;

2) виявлення порушень при підготовці тексту рішення, поданого на підпис сільському Голові, виходячи із співставлення тексту проекту рішення, внесеного на розгляд Ради, і стенограми засідання Ради;

3) прийняття Радою рішень з питань, які не віднесені до її компетенції;

4) прийняття Радою рішень, виконання яких може спричинити погіршення соціально-економічної ситуації в Територіальній громаді, завдати шкоди правам та законним інтересам членам Територіальної громади;

5) випадки, коли при прийнятті рішення Ради не було повідомлено про конфлікт інтересів суб’єктів прийняття рішення.

7. У двотижневий строк Рада зобов’язана повторно розглянути рішення, зупинене сільським Головою, та його пропозиції. У разі, якщо Рада прийме рішення про відхилення пропозицій сільського Голови і підтвердить попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради, то таке рішення набирає чинності.

8. У разі, якщо Рада не розгляне у встановлений законом термін рішення, зупинене сільським Головою, та його пропозиції, а також у разі, якщо Рада не проголосує двома третинами голосів за відхилення зауважень сільського Голови чи підтвердження попереднього рішення Ради, то таке рішення втрачає чинність з дня його прийняття.

9. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Офіційне оприлюднення рішень Ради здійснюється у порядку, визначеному цим Статутом та Регламентом Ради.

10. Рішення Ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 2.15.6.

1. У передбачених законодавством України випадках, а також у випадках, коли повноваження Ради може бути ефективніше реалізоване іншим суб’єктом системи місцевого самоврядування Територіальної громади, Рада може делегувати частину власних повноважень, що не є виключними, цьому суб’єкту на період повноважень Ради поточного скликання.

2. Делегування повноважень Ради здійснюється за попередньою згодою суб’єкта, якому вони делегуються. Таке делегування здійснюється на договірній основі, якщо інше не встановлено законодавством України.

3. Делегування повноважень Ради супроводжується одночасною передачею відповідному суб’єкту, коштів, матеріальних та інших ресурсів для здійснення цих повноважень.

4. Суб’єкт, якому делегуються повноваження Ради, є відповідальним, підзвітним і підконтрольним перед Радою за реалізацію делегованих повноважень.

Стаття 2.15.7.

1. Рада відповідальна, підзвітна і підконтрольна перед Територіальною громадою.

2. Сільський Голова періодично, але не менше одного разу на півроку, через засоби масової інформації, сайт Ради, на зустрічах з представниками Територіальної громади інформує членів Територіальної громади про виконання проектів та програм соціально-економічного і культурного розвитку Територіальної громади, її населених пунктів, місцевого бюджету, звітує перед Територіальною громадою про діяльність Ради.

Стаття 2.15.8.

1. Депутат Ради є членом представницького органу місцевого самоврядування, представником інтересів Територіальної громади, інтересів виборців округу (населеного пункту громади).

2. Повноваження депутата Ради починаються з дня відкриття першої сесії Ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії Ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень депутата.

3. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, законом про статус депутата, іншими законами.

4. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках та у порядку, передбачених законом.

5. Депутат здійснює свої повноваження на громадських засадах.

6. Депутат Ради періодично звітують перед виборцями про свою діяльність. Періодичність, порядок організації та проведення звітів депутатами встановлюється Радою.

7. Рада, інші органи місцевого самоврядування Територіальної громади створюють умови для навчання та підвищення професійної компетентності депутатів Ради.

8. Депутати Ради можуть мати помічників-консультантів, статус яких визначається законом та відповідним Положенням, затвердженим Радою. Помічники-консультанти депутата працюють на громадських засадах.

Стаття 2.15.9.

1. За пропозицією сільського Голови Рада таємним голосуванням з числа депутатів ради обирає Секретаря ради, який працює в Раді на постійній основі та набуває статусу посадової особи місцевого самоврядування.

2. Секретар Ради:

1) скликує сесії у випадках та у порядку, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) повідомляє депутатам і доводить до відома членів Територіальної громади інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради;

3) організує підготовку сесій Ради, питань, що вносяться на її розгляд;

4) веде засідання Ради та підписує її рішення у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

5) забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців, органів самоорганізації населення, їх оприлюднення в місцевих засобах масової інформації, організує контроль за їх виконанням;

6) за дорученням сільського Голови координує діяльність постійних та тимчасових контрольних комісій Ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їхніх рекомендацій;

7) сприяє депутатам Ради у здійсненні їхніх повноважень;

8) за дорученням Ради відповідно до чинного законодавства та цього Статуту організовує заходи, пов’язані з підготовкою і проведенням референдумів та виборів;

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування Територіальної громади офіційного тексту цього Статуту, інших офіційних документів Територіальної громади, її органів та посадових осіб;

10) вирішує за дорученням сільського Голови або Ради інші питання, пов’язані з діяльністю Територіальної громади та її органів;

11) у випадку відсутності Голови громади виконує його обов’язки з питань діяльності Ради.

Стаття 2.15.10.

1. Посадові особи органів місцевого самоврядування Територіальної громади, органів самоорганізації населення, депутати Ради, старости зобов’язані у своїй діяльності дотримуватись Кодексу поведінки депутатів Ради та посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади, затвердженого Радою (далі: Кодекс).

2. Недотриманням посадовими особами органів місцевого самоврядування Територіальної громади та депутатами Ради вимог Кодексу вважається:

- для посадових осіб – неналежним виконанням службових обов’язків;

- для депутатів Ради – порушенням норм етики.

Порушення Кодексу поведінки депутатів Ради та посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади може бути підставою притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Стаття 2.15.11.

1. У Раді та її виконавчих органах може виникати конфлікт інтересів, тобто ситуація, коли рішення, яке приймається Радою, виконавчим комітетом, може мати позитивні чи негативні наслідки для приватного інтересу суб’єкта (одного із суб’єктів) прийняття рішення (депутата Ради, сільського Голови, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування Територіальної громади) або його родичів (членів сім’ї, коло яких визначено Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

2. У разі, якщо на розгляд сесії Ради або її виконавчих органів винесене питання, яке породжує у депутатів Ради, сільського Голови, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування Територіальної громади конфлікт інтересів, ці особи зобов’язані повідомити Раду, її виконавчий комітет про цей конфлікт інтересів у письмовій формі. Письмова заява про наявність конфлікту інтересів оголошується на засіданні і долучається до протоколу засідання.

3. Неповідомлення  депутатом  Ради,  посадовою  особою  органу  місцевого самоврядування Територіальної громади про наявний конфлікт інтересів перед голосуванням при прийнятті рішення Ради, її виконавчого комітету є підставою для зупинення сільським Головою зазначеного рішення Ради, виконавчого комітету відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 5 частини шостої статті 2.15.5 цього Статуту.

 

Глава 2.16. Сільський Голова

1. Сільський Голова є головною посадовою особою Територіальної громади.

2. Сільський Голова обирається повноправними членами Територіальної громади, у визначеному законом порядку, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.

3. Сільським Головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Не може бути обраним Сільським Головою громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

4. Сільський Голова не може бути депутатом будь-якої Ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю та одержувати від цього прибуток.

5. На Сільського Голову поширюються повноваження та гарантії депутатів місцевих рад, що передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а також обмеження, встановлені законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади запобігання і протидії корупції».

6. Термін повноважень Сільського Голови відповідає  терміну зазначеному в Конституції України. Повноваження сільського Голови починаються з моменту оголошення територіальною виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи. Перед вступом у свої повноваження Сільський Голова складає урочисту присягу.

7. Форми роботи і повноваження Сільського Голови визначаються Конституцією України, законодавством України, цим Статутом, Регламентом Ради.

8. При здійсненні наданих повноважень Сільський Голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед Територіальною громадою, відповідальним – перед Радою, а з питань здійснення виконавчими органами Ради делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – Підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

9. Підзвітність і підконтрольність Сільського Голови перед Територіальною громадою забезпечується обов’язком його звітуванням перед членами Територіальної громади не рідше одного разу на рік. Такий звіт повинен включати в себе інформацію про діяльність Сільського Голови у межах його компетенції за звітний період.

10. Відповідальність Сільського Голови перед Територіальною громадою передбачає здатність Територіальної громади прийняти рішення про його притягнення до відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків та з інших передбачених законом підстав у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

11. У межах своїх повноважень Сільський Голова видає розпорядження, що є обов’язковими для виконання на території громади.

12. У разі дострокового припинення повноважень сільського Голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків його повноваження виконує секретар Ради.

 

Глава 2.17. Виконавчі органи Ради

Стаття 2.17.1.

1. Виконавчими органами Ради (далі: виконавчі органи) є виконавчий комітет Ради (далі: виконавчий комітет), департаменти, управління, відділи та інші утворені Радою виконавчі органи.

2. Структура виконавчих органів, загальна чисельність їхнього апарату, система оплати праці та розмір заробітної плати працівників виконавчих органів затверджуються Радою за поданням Сільського Голови, з урахуванням статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування та чинного законодавства України.

3. Повноваження виконавчих органів визначаються законодавством та положеннями про них, затвердженими відповідними рішеннями Ради.

4. Виконавчі органи можуть бути наділені правами юридичної особи за рішенням Ради.

5. Виконавчі органи утворюються, реорганізуються та ліквідуються Радою за поданням Сільського Голови.

 

Стаття 2.17.2.

1. Виконавчий комітет Ради є її виконавчим і розпорядчим органом, який створюється Радою на період її повноважень у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»

2. Очолює виконавчий комітет Сільський Голова. У разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов’язків, роботу виконавчого комітету організує особа, на яку покладено виконання обов’язків Голови або заступник з виконавчої роботи.

3. Виконавчий комітет є юридичною особою, має власну печатку, рахунки у фінансових установах, має право, набувати від свого імені майнових та особистих немайнових прав та нести обов’язки, може бути позивачем і відповідачем в судах.

4. Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним Раді. Сільський Голова звітує перед Радою про роботу виконавчого комітету в порядку, встановленому законодавством України.

5. Кількісний і персональний склад виконавчого комітету затверджується Радою за поданням Сільського Голови. За посадою до складу виконавчого комітету входять: Сільський Голова та його заступники, керуючий справами виконавчого комітету, секретар Ради, сільські старости. До складу виконавчого комітету не можуть входити депутати Ради, окрім секретаря Ради.

6. Порядок скликання засідання виконавчого комітету та порядок прийняття ним рішень визначаються Регламентом виконавчого комітету, який затверджується виконавчим комітетом.

7. Засідання виконавчого комітету носять відкритий характер, крім випадків, передбачених законодавством.

8. Рішення виконавчого комітету, які суперечать чинному законодавству, доцільності, а також рішення інших виконавчих органів, які визнані недоцільними, можуть бути скасовані самим виконавчим комітетом, або Радою. У разі незгоди Сільського Голови з рішенням виконавчого комітету, він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд Ради.

 

Глава 2.18. Сільський староста

Стаття 2.18.1.

1. Сільський староста (далі: староста) є посадовою особою місцевого самоврядування, який представляє інтереси внутрішньої громади (жителів одного або більше населених пунктів Територіальної громади, які не є адміністративним центром Територіальної громади).

2. Старости обираються на строк повноважень Ради в населених пунктах громади, які визначаються рішенням Ради. Порядок обрання старости визначається Законом України «Про місцеві вибори».

3. За посадою староста входить до складу виконавчого комітету Ради та здійснює свої повноваження на постійній основі.

4. Правовий статус старости визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим Статутом та Положенням про старосту, яке затверджується Радою.

Стаття 2.18.2.

1. Староста зобов`язаний:

1) представляти інтереси жителів відповідної внутрішньої громади у виконавчих органах Ради;

2) сприяти членам внутрішньої громади у підготовці ними документів, що подаються на розгляд органів місцевого самоврядування;

3) брати участь у підготовці проекту бюджету Територіальної громади в частині фінансування проектів та програм, що реалізуються на території відповідного населеного пункту Територіальної громади;

4) сприяти виконанню рішень органів місцевого самоврядування Територіальної громади на території відповідної внутрішньої громади;

5) вносити пропозиції до виконавчого комітету з питань діяльності на території відповідного населеного пункту громади виконавчих органів Ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їхніх посадових осіб;

6) погоджувати проекти рішень Ради, що стосуються майна Територіальної громади, розташованого на території відповідного населеного пункту громади;

7) шанобливо ставитися до жителів відповідного населеного пункту громади, приймати від них та передавати у відповідні органи місцевого самоврядування Територіальної громади індивідуальні та колективні звернення, здійснювати моніторинг дотримання встановлених законом та цим Статутом вимог щодо розгляду таких звернень;

8) здійснювати моніторинг стану довкілля, стану об’єктів інфраструктури та правопорядку в межах території відповідного населеного пункту громади;

9) здійснювати моніторинг дотримання прав і законних інтересів членів відповідних внутрішніх громад у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, стану реалізації їхніх прав на працю та медичну допомогу;

10) не допускати на території відповідного населеного пункту громади дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам Територіальної громади та держави;

11) виконувати інші обов’язки, визначені цим Статутом, Положенням про старосту, актами органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

2. Староста має право:

1) брати участь у пленарних засіданнях Ради з правом дорадчого голосу, а також у засіданнях постійних та інших комісій Ради;

2) взаємодіяти з Радою, підприємствами, установами, організаціями комунальної форми власності та їхніми посадовими особами, громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства, що розташовані на території відповідного населеного пункту громади;

3) одержувати безоплатно від виконавчих органів Ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їхніх посадових осіб, що розташовані на території громади, необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали.

Стаття 2.18.3.

1. Місце та режим роботи, правила внутрішнього розпорядку, діловодства та інші питання організації діяльності старости визначаються Радою.

2. Час прийому жителів старостою повинен становити не менше як три дні на тиждень, в один із яких не менш як до 20-ї години.

3. Діяльність старости фінансується за рахунок місцевого бюджету Територіальної громади.

Стаття 2.18.4.

1. При здійсненні наданих йому повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед внутрішньою громадою, відповідальним - перед Радою та її виконавчим комітетом.

2. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного населеного пункту громади. На вимогу не менше половини депутатів Ради староста зобов’язаний прозвітувати перед Радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін.

3. У разі порушення Конституції та законів України, цього Статуту, Положення про старосту, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень, повноваження старости можуть бути достроково припинені у порядку та за наявності підстав, передбачених законом.

4. Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної законом.

 

Розділ ІІІ. Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування

територіальної громади

 

Глава 3.1. Матеріальна основа місцевого самоврядування Територіальної громади

Стаття 3.1.1.

1. Територіальна громада на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо або через органи місцевого самоврядування володіє, користується та розпоряджається своєю комунальною власністю (далі: комунальна власність). Внутрішні громади суб’єктами права комунальної власності виступати не можуть.

2. До комунальної власності Територіальної громади належить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, визначені в «Переліку об’єктів права власності Карапчівської  сільської  територіальної громади». Спадщина на території громади, визнана судом від умерлої особи, переходить у власність Територіальної громади.

3. «Перелік об’єктів права комунальної власності Карапчівської сільської  територіальної громади» затверджується Радою за поданням виконавчого комітету та на підставі відомостей, що їх надає виконавчий орган Ради, що веде Реєстр об’єктів комунальної власності.

4. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади з метою зміцнення її економічної основи, поліпшення якості обслуговування населення можуть на договірних засадах формувати спільну (комунальну) власність з іншими територіальними громадами району і області.

Стаття 3.1.2.

1. До комунальної власності Територіальної громади належать усі землі у просторових межах громади, що визначаються відповідно до статті 2.1.2. цього Статуту, крім земель приватної та державної власності. Територіальна громада, у разі необхідності, може набувати у свою комунальну власність також земельні ділянки поза межами території громади. Право комунальної власності Територіальної громади на такі ділянки має бути посвідчено відповідними державними актами.

2. Набуття Територіальною громадою права на земельні ділянки, передача земельних ділянок з комунальної власності у державну, передача земельних ділянок комунальної власності у приватну власність юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.

3. Реалізація права власності на землю і права користування землею на території громади здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, інших законів України, Положення про порядок надання в оренду, вилучення та передачі у власність земельних ділянок, яке затверджує Рада. При цьому всі власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно вносити плату за землю;

г) не порушувати прав інших власників земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) додержуватися правил добросусідства та встановлених законом обмежень (сервітутів, охоронних зон тощо).

Стаття 3.1.3.

1. Об’єкти права комунальної власності Територіальної громади, у тому числі землі комунальної власності, можуть бути відчужені чи передані в оренду або концесію рішеннями Ради у порядку, визначеному законодавством України.

2. Не підлягають відчуженню землі загального користування: площі, вулиці, проїзди, дороги, зелені зони.

3. Перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають відчуженню, затверджується Радою за поданням виконавчого комітету.

Стаття 3.1.4.

1. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади у межах повноважень, визначених законами України та цим Статутом, та з метою забезпечення потреб членів територіальної громади у послугах, можуть створювати комунальні підприємства, установи, організації.

2. Власником усіх комунальних суб’єктів господарювання є Територіальна громада в цілому.

3. Статути (положення) комунальних суб’єктів господарювання затверджує та вносить до них зміни Рада, вона приймає рішення у випадках порушення цих статутів (положень), визначає основні напрями діяльності комунальних підприємств, установ, організацій, порядок використання їхнього прибутку.

4. З керівником комунального підприємства, установи, організації сільський Голова укладає контракт. Рішення про звільнення керівників підприємств, установ, організацій (розірвання контракту) приймає Рада за поданням Сільського Голови. Керівник комунального підприємства, установи та організації щороку звітує на сесії Ради про виконання функціональних обов’язків, фінансово-господарську діяльність підприємства, збереження та ефективне використання майна.

5. При встановленні розміру частки прибутку, яка зараховується до місцевого бюджету, Рада керується принципом мінімального втручання у господарську діяльність комунального підприємства.

6. Територіальна громада не несе відповідальності за зобов’язаннями комунального підприємства, а комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями Територіальної громади.

7. Рада за поданням Сільського Голови, виконавчого комітету Ради може прийняти рішення про включення комунального підприємства до переліку підприємств, на які не поширюється законодавство про банкрутство. Таке рішення може бути прийняти лише у випадку виконання цими підприємствами суспільно важливих для членів Територіальної громади функцій (виробництво продукції, надання послуг).

8. Комунальні підприємства, установи, організації зобов’язані оприлюднювати таку інформацію:

- щорічно, але не пізніше 1 лютого наступного за звітним року фінансовий звіт та пояснювальну записку до нього;

- за 30 днів до затвердження типових договорів про надання послуг населенню, проекти вказаних договорів;

- за 10 днів до подачі на затвердження ради детальний розрахунок тарифів на житлово-комунальні послуги, що вони надають населенню, та їх обґрунтування;

- щорічно інформацію про свій штатний розпис та розмір заробітних плат відповідно до нього, щомісячно інформацію про вакантні посади;

- щоквартально інформацію про кількість та вартість спожитих ресурсів, зокрема, теплової енергії, газу та електроенергії.

9. Реорганізація або ліквідація комунального підприємства здійснюється за рішенням Ради.

Стаття 3.1.5.

1. Перелік об’єктів власності Територіальної громади обліковується визначеним Радою виконавчим органом Ради у відкритому Реєстрі об’єктів власності Територіальної громади (далі: Реєстр). Вказаний Реєстр є електронною базою даних, в якій міститься довідкова інформація про все майно, майнові та корпоративні права Територіальної громади, її органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та всіх інших суб’єктів комунального господарювання. Наповнення та ведення Реєстру, повнота та достовірність даних забезпечується шляхом проведення постійної інвентаризації майна і майнових прав Територіальної громади та відповідних суб’єктів.

2. Реєстр є інформацією з відкритим доступом і розміщується на офіційному веб-сайті Територіальної громади. Друкована актуальна версія Реєстру зберігається в Раді (виконавчому комітеті Ради) для вільного доступу.

3. Порядок ведення та наповнення Реєстру визначається в Положенні про відкритий Реєстр об’єктів комунальної власності територіальної громади.

Стаття 3.1.6.

1. Рішенням Ради з числа членів Територіальної громади, депутатів Ради, працівників її виконавчих органів, утворюється постійно діюча Інвентаризаційна комісія територіальної громади, яку очолює за посадою Голова громади.

2. Інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію власності Територіальної громади протягом одного року з моменту затвердження цього Статуту. При цьому проводиться інвентаризація власності комунального майна громад, які об’єдналися в Територіальну громаду.

3. Рішення про проведення інвентаризації земель чи інших об’єктів власності Територіальної громади, інвентаризація яких потребує додаткового фінансування, приймається Радою одночасно із прийняттям місцевого бюджету Територіальної громади. При цьому виділення бюджетних коштів для інвентаризації є першочерговими та пріоритетними після захищених статей витрат місцевого бюджету.

4. Рада, інші органи місцевого самоврядування Територіальної громади для виконання завдань Інвентаризаційної комісії, зобов’язані здійснювати інформаційне та матеріально-технічне забезпечення її роботи.

Стаття 3.1.7.

1. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути примусово відчужені у Територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо Територіальної громади або Ради.

2. Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні об’єктам права комунальної власності.

3. Органи  місцевого  самоврядування   Територіальної громади  мають  право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб (включно громадські, благодійні, релігійні організації), які вчинили або чинять збитки об’єктам права комунальної власності.

 

Глава 3.2. Фінансова основа місцевого самоврядування Територіальної Громади

Стаття 3.2.1.

1. Фінансовою основою місцевого самоврядування Територіальної громади є сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація власних завдань та функцій місцевого самоврядування, а також виконання делегованих повноважень на території громади.

2. Фінансову основу місцевого самоврядування Територіальної громади складають:

1) кошти місцевого бюджету, у тому числі:

- надходження від місцевих податків та зборів;

- кошти, отримані від приватизації об’єктів комунальної власності Територіальної громади та продажу земельних ділянок, інших об’єктів комунальної власності;

- трансфертні надходження до місцевого бюджету, передані Територіальній громаді відповідно до чинного законодавства України;

- кошти, отримані від діяльності на фондовому ринку, від розміщення цінних паперів і позик;

- інші надходження;

2) кошти підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності Територіальної громади, у тому числі розміщених за межами Територіальної громади;

3) доходи від корпоративних прав підприємств, установ та організацій, засновником яких є Рада;

4) інші фінансові ресурси.

3. Рада в межах, визначених чинним законодавством, може створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності Територіальної громади, розміщувати кошти, що належать Територіальній громаді, в державних банках.

4. Територіальна громада може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших територіальних громад та з державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування місцевих, регіональних або загальнодержавних програм, що реалізуються на території громади. Рішення про участь Територіальної громади у спільному фінансуванні місцевих, регіональних або загальнодержавних програм приймається лише на підставі експертного висновку, проведеного відповідними виконавчими органами Ради, про реальні вигоди членів Територіальної громади від реалізації даних програм.

5. З метою залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації проектів соціальної, культурної, оздоровчої, спортивної, освітньої, агропромислової, екологічної спрямованості, а також для розвитку інфраструктури, будівництва та вирішення інших актуальних проблем розвитку Територіальної громади та її населених пунктів органи місцевого самоврядування сприяють благодійності на користь Територіальної громади.

6. Будь-яка фінансова діяльність органів місцевого самоврядування Територіальної громади є відкритою і доступною для громадського контролю у встановленому законом і цим Статутом порядку.

 

 

Стаття 3.2.2.

1. Порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та звітності бюджету Територіальної громади встановлюється бюджетним законодавством України.

2. Текст місцевого бюджету розміщується на веб-сайті Територіальної громади для загального доступу.

3. Виконання місцевого бюджету забезпечують виконавчі органи Ради. Кошти місцевого бюджету спрямовуються на утримання об’єктів бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування Територіальної громади, комунальних служб, соціального обслуговування членів Територіальної громади, сплати видатків по місцевих позиках тощо.

4. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку громади та її населених пунктів відповідно до напрямів інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування інших видатків, пов’язаних із соціально-економічним розвитком громади.

5. Голова забезпечує оприлюднення звіту про виконання місцевого бюджету громади не пізніше 1 березня року що настає за звітним, на веб-сайті Територіальної громади та у засобах масової інформації.

6. Рада має право здійснювати внутрішні запозичення до місцевого бюджету відповідно до чинного законодавства України.

7. Органи місцевого самоврядування Територіальної громади зобов’язані вести активну роботу з відстоювання її інтересів при розробці проектів загальнодержавних, регіональних програм соціально-економічного, культурного розвитку, що реалізуються на території громади.

Стаття 3.2.3.

1. Рада у межах повноважень визначених законодавством України, щорічно встановлює перелік та ставки місцевих податків і зборів – обов’язкових постійних платежів до місцевого бюджету, що здійснюють фізичні та юридичні особи на території громади відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених Радою та законодавством України. У випадку, коли Рада не прийняла рішення щодо зміни переліку місцевих податків і зборів, їхніх ставок, залишається чинним попередньо прийняте рішення, що затверджує перелік місцевих податків і зборів та їхні ставки.

2. Рішення ради в сфері місцевих податків і зборів базуються на таких принципах:

1) забезпечення стабільних надходжень до місцевого бюджету для виконання завдань та повноважень місцевого самоврядування;

2) створення сприятливих умов для ведення бізнесу на території громади, зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні його ефективності;

3) врахування економічного та соціального стану платників місцевих податків і зборів;

4) відповідності витрат на адміністрування податків і зборів доходам, які вони приносять.

3. За рішенням загальних зборів (конференції ) членів Територіальної громади можуть вводитися місцеві збори на основі добровільного самооподаткування членів Територіальної громади, які мешкають на відповідній частині її території.

4. Сплачені платниками надміру суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів платників податків і зборів.

5. Рада може надавати окремим категоріям юридичних та фізичних осіб пільги зі сплати місцевих податків і зборів відповідно до норм чинного законодавства.

 

Розділ ІV. Відповідальність органів місцевого самоврядування та їхніх

посадових осіб. Контроль територіальної громади за діяльністю органів

місцевого самоврядування та їх посадових осіб

 

Глава 4.1. Підстави та види відповідальності органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення

Стаття 4.1.1.

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади, органи самоорганізації населення, дозвіл на утворення яких надала Рада несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок їх відповідальності визначаються Конституцією та законами України, цим Статутом.

2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободу громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Староста села, що перебуває в межах території громади може бути відкликаним внутрішньою громадою за наявності підстав та у порядку передбачених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» для депутатів місцевих рад.

4. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальною громадою та внутрішніми громадами визначаються законами України та цим Статутом.

5. Повноваження органу самоорганізації населення у разі невиконання рішень Ради, її виконавчого комітету достроково припиняються за рішенням Ради. У разі невиконання органом самоорганізації населення рішень зборів (конференції ) членів територіальної громади, рішення про дострокове припинення його повноважень приймають збори (конференції). У разі порушення органом самоорганізації населення Конституції і законів України, інших актів законодавства його повноваження припиняються достроково за рішенням суду.

Стаття 4.1.2.

1. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади - за рахунок їх власних

коштів у порядку, встановленому законом.

2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади, вирішуються в судовому порядку.

 

Глава 4.2. Форми громадського контролю за діяльністю органів місцевого

самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення.

Стаття 4.2.1.

1. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, за діяльністю органів самоорганізації населення здійснюють громадські організації, що діють на території громади чи безпосередньо члени територіальної громади (далі: суб’єкти громадського контролю).

2. Суб’єкти громадського контролю можуть використовувати такі способи контролю:

- аналіз інформації, що має знаходитися у відкритому доступі, згідно норм законодавства України та цього Статуту;

- надсилання до органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення інформаційних запитів з приводу будь-якої їхньої діяльності;

- ініціювання звіту будь-якого представника органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення на зборах (конференції) членів територіальної громади;

- створення за рішенням Загальних зборів (конференції) територіальної громади, громадських контрольних інспекцій (екологічної, транспортної, економічної, тощо);

- ініціювання та проведення громадських слухань;

- здійснення інших не заборонених законом контрольних заходів.

Стаття 4.2.2.

1. Для контролю за екологічною, транспортною, економічною ситуаціями, ринком праці, сплатою податків на території громади за рішенням Загальних зборів територіальної громади створюються громадські контрольні інспекції (далі: ГКІ)

2. ГКІ підзвітні та підконтрольні Загальним зборам (конференції) територіальної громади і звітують перед ними про свою діяльність не менше двох разів на рік, або на вимогу Загальних зборів (конференції) у визначений ними час та спосіб.

3. До складу входять члени територіальної громади, які досягли 18 років, мають спеціальні знання чи освіту для вирішення питань, відповідно до профілю ГКІ, або є журналістами чи мають юридичну (відповідну спеціальну) освіту. Кандидатури до складу ГКІ виносяться на затвердження Загальних зборів (конференції) Територіальної громади за ініціативою не менше як чотирьох депутатів Волоцької  сільської об’єднаної територіальної громадської ради, сільським Головою, сільським старостою (з власної ініціативи або за пропозицією внутрішньої громади), органом самоорганізації населення, громадською організацією чи іншим інститутом громадянського суспільства, а також ініціативою не менше 100 членів територіальної громади.

4. Діяльність ГКІ регулюється Положенням про ГКІ, що затверджується Загальними зборами (конференцією) територіальної громади одночасно з прийняттям рішення про її створення і має відповідати положенням цього Статуту та законодавству України. Проект Положення про ГКІ розробляється ініціативною групою за участі інститутів громадянського суспільства, депутатів Волоцької  сільської об’єднаної територіальної громадської ради та працівників органів місцевого самоврядування територіальної громади.

Рішення про затвердження кількісного, персонального складу інспекцій та повноваження їх членів оприлюднюється в порядку, визначеному цим Статутом та Положенням про збори членів територіальної громади.

Стаття 4.2.3.

1. Громадська екологічна контрольна інспекція (далі: ГЕКІ) здійснює діяльність з вирішення екологічних проблем територіальної громади та окремих внутрішніх громад. Організація, повноваження, порядок роботи та форми реагування ГЕКІ визначаються цим Статутом та Положенням про ГЕКІ, що затверджується Загальними зборами Територіальної громади.

2. Основними завданнями ГЕКІ є:

- організація громадського нагляду за дотриманням екологічних норм та стандартів усіма суб’єктами господарювання та іншими особами, які здійснюють свою діяльність на території громади;

- формування системи громадського контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, відповідних органів державної влади та членів територіальної громади у випадках його погіршення;

- сприяння підвищенню якості навколишнього середовища, формування здорового способу життя членів територіальної громади.

3. Основними формами діяльності ГЕКІ з вирішення поставлених перед нею завдань є:

- участь у розробленні розробки екологічних розділів у програмах соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та її населених пунктів;

- підготовка пропозиції до органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб в частині виділення бюджетного фінансування для вирішення екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм та стандартів, розробки і реалізації екологічних проектів.

4. Повноваження ГЕКІ та її членів:

- контроль за додержанням законодавства та актів органів місцевого самоврядування територіальної громади про природокористування, зокрема, проведення перевірки дотримання законодавства та актів органів місцевого самоврядування територіальної громади про природокористування суб’єктами підприємницької діяльності на території громади та підготовка проекту припису про усунення порушення чи зупинення діяльності відповідного суб’єкта господарювання, що подається сільському Голові безпосередньо чи сільському старості, а питання про винесення такого припису і про зупинення діяльності суб’єкта господарювання в спосіб, передбачений чинним законодавством розглядається на найближчій сесії Ради;

- участь у проведенні спільно з працівниками відповідних державних органів заходів щодо: контролю по охороні атмосферного повітря, по охороні вод, по охороні земель, по правильному застосуванню агрохімікатів, по охороні рибних запасів, по охороні лісів; по контролю за додержанням санітарно-епідеміологічних правил, по контролю за охороною надр; по контролю за захоронення радіоактивних відходів;

- контролю за додержанням нормативів граничного змісту забруднюючих речовин, рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;

- участь у здійсненні виробничого екологічного контролю спільно з уповноваженими органами щодо контролю за рівнями викидів і скидів, обсягів побічних продуктів, вторинних матеріалів, здатних впливати на стан навколишнього середовища в процесі виробництва; контролю за розробкою і за провадженням газоочисного і уловлюючого устаткування, очисних споруд та інших захисних засобів негативного впливу виробничої діяльності на стан навколишнього природного середовища; заходів щодо попередження та локалізації аварійних викидів та скидів забруднюючих речовин, проводять облік використання водних та інших ресурсів. Суб’єкти господарювання зобов’язані залучати членів ГЕКІ до зазначених заходів та сприяти здійсненню такого контролю, надавати їм всю необхідну інформацію;

- складання протоколів, актів стосовно порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подання їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

- надають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища з метою запобігання екологічним правопорушенням;

- здійснення громадської експертизи проектів рішень органів місцевого самоврядування територіальної громади щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозиції до державних і господарських органів, установ та організацій із цих питань;

- здійснення громадської експертизи усіх проектів рішень органів місцевого самоврядування територіальної громади, які містять екологічні норми, або можуть мати вплив на охорону навколишнього середовища;

- здійснення громадської експертизи екологічного ліцензування, що проводиться органами місцевого самоврядування територіальної громади;

- здійснення громадської екологічної експертизи питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення для наступного подання результатів експертизи Раді;

- участь в вирішенні питання про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

- участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального й комплексного використання природних ресурсів в будь-яких державних органах, що розташовані на території громади;

- здійснює інші повноваження, передбачені Положенням про ГЕКІ.

5. Засідання ГЕКІ проводяться один раз на місяць.

6. Матеріально-технічне забезпечення діяльності ГЕКІ здійснюється на громадських засадах.

Стаття 4.2.4.

1. З метою здійснення громадського контролю з питань роботи власників спецтехніки, перевізників усіх форм власності, що здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, а також будь-яких вантажів по території громади, стану громадських зупинок, а також доріг на території громади, їх стану, ремонту, утримання та фінансування за рішенням Загальних зборів членів територіальної громади утворюється Громадська транспортна контрольна інспекція (далі: ГТКІ). Її діяльність заміняє собою форми державного контролю на транспорті, передбачені чинним законодавством, вона передбачає вжиття не заборонених законом засобів для здійснення контролю за дотриманням прав членів територіальної громади, виконанням обов’язків власниками спецтехніки, перевізниками, припиненням порушень та притягненням винних осіб до відповідальності.

Організація, повноваження, порядок роботи та форми реагування ГТКІ визначаються цим Статутом та Положенням про ГТКІ, що затверджується Загальними зборами територіальної громади.

2. Основними завданнями ГТКІ є:

- спостереження за якістю послуг перевізника, вимогам, що мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством та договором на перевезення пасажирів;

- сприяння забезпеченню безпечних умов перевезення населення;

- допомога перевізникам та органам державного контролю у виявленні недоліків в організації пасажирських перевезень;

- перевірка діяльності автотранспортних підприємств та виконання ними умов договорів про перевезення пасажирів;

- перевірка дотримання водієм визначеного маршруту та розкладу руху громадського транспорту;

- перевірка відповідності та наявність інформаційних повідомлень у салоні транспортного засобу, у тому числі обов’язкових (розкладу руху транспортного засобу, правил перевезення, телефону гарячої лінії, контактних даних перевізника і водія);

- перевірка повноти та достовірності інформаційних маршрутних табличок;

- перевірка загального стану транспортного засобу (чистота салону та зовнішня справність);

- контроль за наповненістю пільгових місць;

- контроль за поведінкою водія, дотримання ним етичних норм;

- наявність і якість озвучення зупинок.

- перевірка стану автостанцій та автовокзалів, умов, які вони повинні забезпечувати пасажирам відповідно до норм чинного законодавства;

- моніторинг за дотриманням правил надання послуг власниками спецтехніки, правил перевезення вантажів та проїзду вантажного транспорту по території Громади;

- перевірка дотримання норм та правил перевезень та переміщення спецтехніки по території Громади;

- перевірка якості та стану доріг та дорожнього покриття;

- перевірка дотримання норм, стандартів та технології при проведенні ремонту доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорті, стоянок, тощо, та будівництва нових;

- перевірка фінансування будівництва та ремонту доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорті, стоянок тощо;

- перевірка ефективності використання виділених на вказані вище цілі коштів;

- звернення до контролюючих органів з питанням перевірки виявлених порушення у межах компетенції відповідного органу;

- інші повноваження для забезпечення реалізації своїх завдань та цілей в межах повноважень, визначених законом та цим Статутом

3.Свою діяльність ГТКІ здійснює на засадах:

– публічності та прозорості;

– самоорганізації;

– невтручання у роботу громадського та іншого транспорту, а також транспорту,  які займаються нерегулярними перевезеннями, уникнення шкоди процесу здійснення перевезень;

– дотримання етичних норм;

– презумпції невинуватості осіб, що перевіряються;

– добровільності та безоплатності роботи громадських контролерів;

– уникнення ситуацій, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

– протоколювання та фото-відео фіксації виявлених недоліків.

4. Члени ГТКІ є громадськими контролерами ГТКІ. ГТКІ може залучати і інших осіб як громадських контролерів для ефективного, повного і всебічного здійснення контролю на транспорті. В своїй діяльності громадський контролер ГТКІ повинен керуватись чинним законодавством, цим Статутом, іншими нормативними актами органів місцевого самоврядування територіальної громади.

5. Контроль на транспорті може проводитись як в рамках спеціально організованої кампанії, так і в поточному режимі. Ініціаторами контролю можуть бути державні органи, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, інститути громадянського суспільства, окремі члени територіальної громади.

6. Для вжиття передбачених законом заходів про всі виявлені порушення ГКТІ повідомляє сільському Голові чи виконкому Карапчівської  сільської територіальної громадської ради безпосередньо або через сільського старосту.

7. Засідання ГТКІ проводяться  за потребою, але не рідше одного разу на квартал.

8. Матеріально-технічне забезпечення діяльності ГЕКІ здійснюється на громадських засадах.

Розділ V. Прикінцеві положення

 

1. Статут Територіальної громади прийнято Радою «25 »  червня  2021 року.

2. Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом Ради.

3. Статут підлягає реєстрації згідно чинного законодавства  і набуває чинності з моменту реєстрації.

 

   Секретар сільської  ради                                                     Маряна  САВЮК

 

 

 

 

 

Гід державних послуг. Банер