ДПС Буковини: надходження ЄСВ склали 2,6 мільярди гривень

269
16 Вересня, 2021 о 14:46

ДПС Буковини: надходження ЄСВ склали 2,6 мільярди гривень

Як повідомили у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області за вісім місяців 2021 року надходження до державних цільових фондів склали майже 2,6 мільярди гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження ЄСВ зросли на 434,3 мільйони гривень, або на 20,1 відсотків.

Індикативний показник виконано на 108,1 відсотки, додаткові надходження склали 194,1 мільйони гривень.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі надходжень єдиного внеску, а це 84,5 відсотки, займає єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ, сума внеску склала 2191,9 млн грн.

Результат сплати соціального внеску базується на відповідальному ставленні роботодавців до його сплати, реалізації права громадян на офіційне працевлаштування та активних спільних заходах з «детінізації» заробітної плати – зазначають у податковому відомстві Буковини.

Розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)первинного виноробства в розмірі 780 гривень.

Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).

Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Запитання від платника: Чи можна включати до витрат підприємця - «загальника» ремонт вантажного авто?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що відповідно п.2 ст.177 Податкового Кодексу України (Далі ПКУ) об'єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать:

- вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п. 177.4.1 ПКУ),

- витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 ПКУ).

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX з 23.05.2020 р було внесені зміни до п.п. 177.4.5, 177.4.6 ПКУ, якими виключено вантажні автомобілі з переліку основних засобів, що не підлягають амортизації.

Таким чином, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 р. має право включати до складу витрат: витрати на утримання вантажних автомобілів, зокрема, витрати на технічне обслуговування, ремонт, придбання запчастин, тощо; вартість використаних пально-мастильних матеріалів після одержання доходу, який безпосередньо пов'язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо.

Несвоєчасна сплата податку на нерухоме майно – прийшов час сплатити податковий борг

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують власникам об’єктів нерухомості, розташованої на території області, про необхідність сплатити заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об’єкти житлової та нежитлової нерухомості).

Податок на нерухоме майно сплачують громадяни, які мають у власності нежитлову нерухомість та житлову нерухомість, площа якої перевищує пільгову площу, встановлену п.266.4 Податкового Кодексу: 60 кв.м для квартири; 120 кв.м для житлового будинку; 180 кв.м. для різних типів житлової нерухомості (квартир та будинків)

Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання платнику податку загрожує відповідальність у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів - 5 відсотків погашеної суми податкового боргу

при затримці більше 30 календарних днів - 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Власникам нерухомості, які не отримали податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість, або отримали їх із зазначеними некоректними (неточними) даними, варто звернутись до центрів обслуговування платників податків територіальних органів ГУ ДПС у Чернівецькій області для проведення звірки та уточнення даних.

Інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ можна переглянути в Електронному кабінеті

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області повідомляють, що інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають змогу переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Нагадуємо, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.

Запитання від платника: Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО.

Зокрема, статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, а саме, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій чи електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Податкова амністія: немає підстав для декларування криптовалюти в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно: а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи; б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо); г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом; д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи; е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.